Маремма-абруцька Вівчарка

Маремма — милий, великий собака, але має складний характер. Це обумовлено тим, що багато років він працював самостійно як пастух або охоронець. Маремма-абруцькі вівчарки – відмінні охоронці своєї території. Собака чітко і дуже уважно слідкує за кожним куточком вашого будинку.

Фото породи

Історія походження

Багато років тому люди з Тибетських вершин прийшли в Європу і конче потребували собаку, який допоможе в випасі худоби. Вони вивели породу вівчарки, яка відмінно поралась з поставленим завданням.

На шию собаки одягали ошийник з шипами. Це робили, щоб захистити своїх собак від нападу вовків. Селекціонери зробили породу швидкою і габаритною. Вага собаки обов’язково повинна перевищувати вагу вовка, а швидкість необхідна для загону стада овець.

Італійцям дуже сподобалася нова біла, красива вівчарка, вони нею надзвичайно пишалися. У 1924 році з’явився стандарт породи. Через кілька років, собаку вже продавали по всьому світу. Маремма-абруцька вівчарка була визнана Конрадом Лоренцо як найкращий собака для охорони.

Зовнішній вигляд

Маремма-абруцька вівчарка — це сильний і витривалий собака. У них велика морда і голова. Зазвичай, службовим собакам купірують вуха. Висота в холці дорослого собаки досягає 70 см. Самки трохи нижче, ніж самці, на п’ять сантиметрів.

Собаки цієї породи важать близько 40 кг. У тварини коротка, густа шерсть. Всі представники породи білого кольору.

Характер

Маремма — милий, великий собака, але має складний характер. Це обумовлено тим, що багато років він працював самостійно як пастух або охоронець.

Маремма-абруцькі вівчарки – відмінні охоронці своєї території. Собака чітко і дуже уважно слідкує за кожним куточком вашого будинку. Під час роботи вони мовчазні та стримані. Якщо ви проживаєте не в приватному будинку, то собака спокійно буде йти на повідку, захищаючи вас. Але коли настає небезпека, маремма одразу ж нападатиме.

Собака цієї породи непередбачуваний. Будьте готові до того, що тварина може накинутися на господаря-лідера, членів сім’ї та навіть дітей. До дітей вони особливо жорстокі. Це порода для досвідчених власників. У вас можуть виникнути труднощі з годуванням маремми (собака може покусати, якщо забирати їжу), вольєром (вихованець може вкусити за руку після команди «на місце»).

Своїми укусами вівчарка не залякує, а дійсно сильно кусає. У деяких власників даної породи розриви м’яких тканин. При неправильному вихованні у вівчарок з’являються помітні лідерські якості. Собака може не пускати у власну кімнату і гарчати на дитину, яка спокійно грається зі своїми іграшками.

Маремми не люблять шум і гам. Тому, якщо у вас є діти, то тварина не буде для них другом. Зв’язок дитини та собаки станеться тільки в тому випадку, якщо власник правильно виховає цуценя.

Що стосується спілкування з іншими тваринами, то маремма спокійно реагуватиме на них, але іноді, самці будуть мірятися силами. У собак цієї породи є особливість: при грі, або змаганні з іншими тваринами вони максимально високо підіймають свою шерсть. Це робиться для того, щоб показати свою велич над суперником.

Догляд

У маремма-абруцьких вівчарок коротка густа шерсть. Вона має властивість самоочищатися. Собаку потрібно розчісувати щодня. Це потрібно робити для того, щоб біла шерсть не заплутувалася. Купати собаку часто не можна. Після прогулянки шерсть можна просто протерти вологим рушником.

Дресирування

Дресирувати маремма-абруцьку вівчарку легко. Процес буде в задоволення як і собаці, так і господарю. Маремма все схоплює на льоту, але може бути доволі впертою. Навчання м потрібно починати з перших днів. Затягувати з дресируванням не можна, дорослого собаку дуже важко перевиховати.

Будь-яку агресію в бік господаря або дитини потрібно відразу відсікати. Власник обов’язково повинен показати своє домінування перед собакою, інакше наслідки можуть бути невідворотними.

Якщо бачите, що собака некерований, вам потрібно показати своє лідерство. Візьміть собаку за шкірку біля шиї та покладіть її на землю. Маремма буде чинити опір, але ваше завдання не реагувати.

Поширені захворювання

У маремми немає схильностей до генетичних захворювань. Але існують хвороби, які можуть збити з ніг маремма-абруцьку вівчарку. Це захворювання кісток і суглобів, дерматоз.

Харчування

Собака харчується просто. Надавати перевагу краще простій їжі, призначеній для великих робочих собак. Страви не повинні бути надто калорійними.

Сухий корм або субпродукти — вирішувати господареві собаки. Слідкуйте, щоб у тварини був постійний доступ до питної їжі.