Малий Люцернський Гончак

Малий Люцернський Гончак

Малий люцернський гончак успадкував урівноважений і спокійний характер своїх старших братів, що на перший погляд здається парадоксальним через його мисливську природу. Водночас представники цієї породи не обділені справжніми мисливськими якостями — вони витривалі, наполегливі, цікаві й розумні. Ці собаки, як компас, добре орієнтуються в місцевості, слідуючи за дичиною. Завдяки своєму відмінному нюху, добре беруть слід.

Інформація про породу

Інша назваЛюцернський низькорослий гончак, малий гончак з Люцерна, люцернер нідерлауфхунд, люцернський коротун
ПоходженняШвейцарія
ЗрістСамці 35-43 см
Самки 31-40 см
Вага9-15 кг
ШерстьКоротка, гладка
ЗабарвленняБіло-чорно-сіре з яскравими рудими підпалинами
Тривалість життя13-15 років
Класифікація МКФГончаки та споріднені породи
ГрупаМисливські собаки
ВартістьВід $700

Фото породи

Історія походження

Малий люцернський гончак — це одна з чотирьох мисливських порід малого швейцарського гончака, яка добре пристосована до умов полювання в невеликих угіддях. Ключова перевага цієї породи — це поєднання невеликого розміру і відмінні мисливські якості. Представники малої породи — це молодші брати люцернського гончака середнього розміру.

На початку XX століття полювання у Швейцарії почало змінюватися — з’явилися і почали розвиватися приватні мисливські угіддя. Вони були порівняно меншого розміру і використання середніх гончаків було недоцільним. Швейцарські гончаки, які були тоді на піку популярності, розвивали занадто велику швидкість і малі угіддя були для них непридатні. Тоді й з’явилася ідея вивести породу, яка буде точною копією середнього швейцарського гончака, але трохи меншою у розмірах. Так і була виведена порода малих швейцарських гончаків, серед яких був і малий люцернський, який став результатом схрещування швейцарського гончака з бассетом.

Зовнішній вигляд

Малий люцернський гончак — це низькорослий собака з м’язистим і трохи подовженим корпусом, прямою спиною і вузьким черепом. Він має виразні темно-карі очі та щільні чорні повіки, пронизливий і розумний погляд. Вуха у цієї породи низько посаджені, висячі, трохи згорнуті в основі, нагадують овал на кінцях.

Шерсть у малих люцернських гончаків гладка. Вони володарі незвичайного забарвлення — білого, який злегка проглядається під рясними сірими плямами, або ж чорно-білого з великими чорними плямами. Іноді забарвлення цього вихованця має блакитний відтінок, який проявляється в результаті рівномірного змішування чорних, білих і сірих плям. Над очима, на вилицях і вухах у малого люцернського гончака є яскраво-руді підпалини.

Характер

Малий люцернський гончак успадкував урівноважений і спокійний характер своїх старших братів, що на перший погляд здається парадоксальним через його мисливську природу. Водночас представники цієї породи не обділені справжніми мисливськими якостями — вони витривалі, наполегливі, цікаві й розумні. Ці собаки, як компас, добре орієнтуються в місцевості, слідуючи за дичиною. Завдяки своєму відмінному нюху, добре беруть слід.

Разом з тим, малий люцернський гончак може стати відмінним компаньйоном свого господаря, він дуже швидко прив’язується і завжди залишається йому вірним. Ці собаки доброзичливі щодо незнайомців, але при цьому у гончаків немає до них довіри, про що говорить легка настороженість в їхніх очах. Маленькі швейцарські гончаки добре ладнають з іншими собаками та маленькими дітьми.

Догляд

Догляд за малим люцернським гончаком не можна назвати складним. Для збереження здорового вигляду шерсті вихованця, необхідно вичісувати його спеціальною щіткою раз у тиждень. Купати собаку можна за потреби, іноді купання варто замінити на обтирання мокрим рушником. Висячі вуха малого люцернського гончака вимагають ретельного регулярного чищення.

Попри те, що малих люцернських гончаків іноді утримують в міських квартирах, для вихованців цієї породи найкраще місце проживання — це будинок з великим двором. Їм необхідно багато простору і свободи руху, яких вони позбавлені, проживаючи у квартирі.

Дресирування

Мисливські інстинкти малого гончака проявляються у ранньому віці — волелюбність і впертість дають про себе знати вже в перші дні появи вихованця в будинку. Чим раніше його почнуть навчати та дресирувати, тим краще. Процес дресирування малого люцернського гончака, як і будь-якої іншої мисливської породи, вимагає терплячості та наполегливості.

Малий люцернський гончак — розумна тварина, він все хапає на льоту і швидко запам’ятовує всі команди. Якщо дати зрозуміти вихованцеві, що його дресирувальник — це лідер, він стає більш слухняним, а процес тренування стає не тільки ефективним, але і приносить задоволення всім учасникам процесу. Не варто проявляти стосовно собаки агресію і злість, бути жорстоким і несправедливим.

Поширені захворювання

Малий люцернський гончак — коротконогий представник швейцарської породи, який має таке ж гарне здоров’я, як і його старші родичі. Для підтримки гарної форми, вихованцеві необхідно забезпечувати регулярні фізичні навантаження. В іншому випадку, малий люцернський гончак схильний до розвитку дисплазії кінцівок, а також неврозів. Довгі вуха вихованця схильні до забруднення і пітливості через недостатню вентиляцію. Без регулярного догляду це може привести до запалення вушного каналу і вушних інфекцій.

Харчування

Основа раціону малого люцернського гончака — пісне сире м’ясо, яке забезпечує достатню кількість білка. Щоденна норма для малого гончака становить близько 200-300 грамів. Крім м’яса в раціон вихованця повинні входити м’ясні бульйони, каші, густі овочеві супи.

Раціон собаки повинен бути збалансованим і збагаченим вітамінами. Крім того, потрібно стежити за відповідністю розміру порцій кількості фізичних навантажень малого люцернського гончака.