Петіт-брабансон

Петіт-брабансон

Гладкошерстий грифон обожнює подорожувати та ділити ліжко з господарями. Вони швидко звикають до нового способу життя. Представники породи відкриті і велелюбні. Для них увага грає важливу роль. Грайливий характер зробив їх в суспільстві атрибутом жінок і улюбленцем дітей. Емоції петіт-брабансонів можна читати по обличчю.

Інформація про породу

Інша назваМалий брабансон, брабантський гриффон, гладкошерстий гриффон
ПоходженняБельгія
Зріст16-26 см
Вага3-6 кг
ШерстьКоротка
ЗабарвленняЧорне, чорне з рудими та червоними вкрапленнями, руде, оленяче
Тривалість життя12-15 років
Класифікація МКФСобаки-компаньйони та тої
ГрупаСобаки маленьких порід або декоративні
Вартість$750-1400

Фото породи

Історія походження

Історія далеких родичів петіт-брабансонів почалася в Європі XV століття. А сама порода виведена в Бельгії в XIX столітті. Предками малих брабансонів вважають німецького аффенпінчера і дворняг. Сучасний представник успадкував якості декількох порід. Так, мордочка, на якій читається вся гама емоцій, дісталася від німецького жорсткошерстного аффенпінчера. А кольорова гамма — від кавалер-кінг-чарльз-спанієля.

Унікальним зовнішнім виглядом собаки швидко стали популярними серед аристократів. У той час люди не могли похвалитися широким вибором розваг. Тому гладкошерсті грифони стали їх спасінням. Маленькі уродженці Брабанта спали на шовковій білизні та їздили з господарями в каретах. Днем розважали королівських осіб, а вночі зігрівали їх у ліжку. Часто в собак була навіть своя прислуга. Великою популярністю малі брабансони користувалися у самотніх жінок. Дами, які пізнали гірку любов, знаходили розраду у тваринах. До того ж гладкошерсті не залишали слідів на розкішних сукнях аристократичної епохи. Згодом представники породи здивували новою здатністю — ловити щурів і миш. З цього моменту наявність петіт-брабансонів в аристократичних дворах була обґрунтовано.

У 1880 році брабантські грифони вперше помічені на брюссельській виставці собак. Вони стали улюбленцями не тільки публіки, а й суддів. Але популярність погано позначилася на породі. Масштабне розведення петіт-брабансонів, як це часто буває, погіршило їх якість. Велику роль в історії породи зіграла герцогиня Генрієтта Марія Шарлотта Антуанетта (Генрієтта Бельгійська). Дама займалася реабілітацією чистоти породи. У 1883 році її стараннями петіт-брабансони були внесені в Племінну книгу святого Хуберта.

Незабаром Бельгія почала експортувати малих брабансонів. Але Друга світова війна внесла свої корективи. Елітна порода була на межі зникнення, як і багато мініатюрних. На щастя, частина дворян жила в США та Англії, що врятувало гладкошерстих грифонів від вимирання. Після війни через селекціонерів порода трохи видозмінилася. В такому вигляді ми знайомі з сучасними представниками. Стандарт малих петіт-брабансонів був прийнятий в 1963 році, а потім у 2003.

Зовнішній вигляд

Дамські собачки, як люблять називати гладкошерстих грифонів, — невеликих розмірів. Їх вага коливається від трьох до шести кілограмів. Але це не означає, що вони слабкі й беззахисні. Собаки наділені міцною статурою. Зовнішність малих брабансонів досить оригінальна. Характерна голова найбільше відрізняє петіт-брабансонів від порід. На тлі інших частин тіла голова виглядає великою, череп — широкий, округлої форми. Мордочка — піднята, як правило не більше півтора сантиметра. Зуби та язик у породи не видно через щелепу закритого типу.

Що виділяється у брабантських грифонів, так це очі. Круглі, великі і широко посаджені вони набувають темно-коричневого відтінку. Високопоставлені невеликі вушка можуть бути куповані. Широкий ніс знаходиться на рівні очей. Хвіст поставлений високо і дивиться вгору.

В середньому шерсть петіт-брабансонів досягає двох сантиметрів. На спині, обличчі і лапках ще коротша. При цьому вона досить жорстка та щільна. Що стосується забарвлення, порода не має сильних обмежень. Існують чорні, чорні з додаванням рудого або червонуватого, руді і оленячі представники. А на мордочці у них немов розмістилася темна маска.

Характер

Гладкошерстий грифон обожнює подорожувати та ділити ліжко з господарями. Вони швидко звикають до нового способу життя. Представники породи відкриті і велелюбні. Для них увага грає важливу роль. Грайливий характер зробив їх в суспільстві атрибутом жінок і улюбленцем дітей. Емоції петіт-брабансонів можна читати по обличчю. Милі собачки в цьому схожі на людей: дратівливість, радість, грайливість — можна побачити все.

Порода може похвалитися спритністю, і навряд хто вислизне з-під ніг. Брабантські грифони — не злопам’ятні і не агресивні. Якщо в будинку панує несприятлива, сумна атмосфера, улюбленець швидко зрозуміє і не буде лізти з ласками.

Догляд

Собаки — любителі квартир та будинків. Тому життя на вулиці і/або у дворовому вольєрі їм не підходить. Петіт-брабансони наділені котячим умінням справляти потребу в піддон. Але це не скасовує щоденних прогулянок на природі. Через вроджену комунікабельність зустрічі з іншими вихованцями їм життєво необхідні.

Крім щоденного вичісування, обов’язкових пунктів по догляду за малими брабансонами немає. Вони невибагливі, при цьому їх шкіра завжди блищить. Миття з доглядовими засобами потрібно лише, коли явно видно бруд. У зимову пору краще відмовитися від частих банних процедур. Шерсть сушити феном. Чистку вух рекомендується практикувати раз в тиждень за допомогою 3-процентного розчину перекису водню.

Дресирування

Представники породи досить кмітливі. Головне виділяти час на улюбленця і практикувати регулярні тренування. Вони люблять чітке формулювання команд. Особливо життєво важливих. Так, команда «До мене» може врятувати гладкошерстого від машини, яка випадково виїхала з-за рогу. Таким чином петіт-брабансон привчиться, що кожна команда повинна закінчуватися певною дією.

Common Diseases

Порода наділена гарним здоров’ям та довго живе. Комплексні щеплення допоможуть ще більше подбати про собаку. Першу варто зробити у двомісячному віці. Найчастіше зустрічаються такі захворювань:

  • очні та зубні патології;
  • ожиріння;
  • звуження ніздрів;
  • вірусна інфекція;
  • шкірні та грибкові проблеми.

Харчування

Якщо в догляді за малими брабансонами складнощів не виникає, то в їжі вони вередливі. Радимо придбати миску, яка регулюється. У міру дорослішання улюбленця, міняйте висоту кронштейна, щоб не наражати на небезпеку поставу. Гладкошерсті грифони люблять харчування за графіком. До пів року рекомендується практикувати дробове харчування, далі — п’ятиразовий раціон, поступово зменшуючи до дворазового. Серед улюблених продуктів:

  • індичка, телятина, риба;
  • овочі та фрукти;
  • каші: гречка, рис, вівсянка;
  • кисломолочні продукти;
  • яйця.

Часто петіт-брабансони харчуються преміум або холістік-кормом. Але якщо харчування улюбленця натуральне, не забувайте про вітаміни та мінерали. Особливо в холодну пору.