Історія походження
На жаль, немає точної інформації про походження лаготто-романьоло. Вважають, що він може бути родичем торф’яного собаки, який жив в період до нашої ери. Також є теорія, що предком собак є попеляста порода. Адже саме її вважають предком гончих собак.
Шведський натураліст Лінней описував кучерявих собак ще в XVIII столітті. Собака мав такі особливості: кучерява жорстка шерсть, веселий характер, можливості полювання в воді. Первісне призначення лаготто-романьоло якраз полягало у видобутку всіх пливучих диких тварин. Адже шерсть собак прекрасно цьому сприяла.
Але з часом райони Італії, де мешкали собаки та полювали в воді, були осушені. Тоді собак почали використовувати для полювання за трюфелями. Завдяки відмінному нюху і чуттю, собаки знаходили гриби, які росли навіть дуже глибоко.
Вперше породу визнали в 1991 році, незабаром їх офіційно затвердили. Зараз лаготто-романьоло активно використовують в поліції, в пожежній службі, під час обшуку і виявлення наркотиків.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
У собаки міцна статура, середня висота, пропорційні форми. Висота самців приблизно дорівнює 46 см, самок — 43 см. Вага у перших 13-16 кг, в той час, як самок — 11-14 кг.
Голова невелика, трохи довша за морду. Вуха мають невелику форму, трикутні. Собака міцно складений, виражальна ознака — щільна, кучерява шерсть.
Очі лаготто-романьоло великі, округлі, зазвичай коричневого кольору або його відтінків. Ніс також великий, з широко відкритими ніздрями. Шия мускулиста і сильна, трохи зігнута. Хвіст покритий трохи пухнастою шерстю, шаблевидний.
Шерсть має щільну текстуру, напівгруба, з завитками, які скручуються в кільце. На голові завитки не настільки щільні, як на тілі. Забарвлення може бути білим, білим з коричневим, темно-коричневим і з плямами.
Характер
Лаготто-романьоло дуже активний, доброзичливий собака. Не любить проводити час на самоті, тому завжди потребує людини поруч. Дуже працьовитий, не звик байдикувати або лінуватися. Завжди шукає пригод і готовий весь час бавитися і займатися спортом.
Добре ставитися до дітей, любить з ними проводити час і грати. З іншими тваринами на одній території може порозумітися, адже він неконфліктний. До незнайомців ставляться підозріло. Завжди попереджає господаря про гостей.
Однак, варто пам’ятати, що лаготто-романьоло — справжній мисливець. І іноді у нього можуть прокидатися інстинкти й звички. Представники породи будуть хотіти тривалих прогулянок, рухливих і розвивальних ігор, активних занять на свіжому повітрі.
Догляд
Лаготто-романьоло із задоволенням буде проводити багато часу на свіжому повітрі, гуляти з господарем в парку. Це варто врахувати, адже їм може бути складно жити в міській квартирі через постійну потребу в активному проведенні часу. Собака може скласти компанію під час пробіжок і катання на велосипеді. Прогулянки варто проводити 2-3 рази в день.
Шерсть собак практично не линяє і не має собачого запаху, що робить догляд за нею не важким. Приблизно раз на тиждень шерсть потрібно вичісувати, видаляти випалі волоски.
Регулярно потрібно перевіряти стан очей, ротової порожнини, вух. При необхідності очищати делікатно ватним диском або серветкою.
Дресирування
Представників породи легко навчати, адже вони мають хорошу пам’ять і інтелект. Для них важливо постійно догодити хазяїну, отримувати від нього схвалення і похвалу. Їх легко можна навчити не тільки базових команд, але і різним трюкам, фокусам. Тренування завжди повинні бути за розкладом і тривати не більше, ніж годину. Краще поєднувати навчання з іграми, адже лаготто дуже грайливий.
У вихованців дуже вразлива психіка. Їх не можна карати, примушувати до виконання команд і кричати на них. Вони беруть це близько до серця.
Поширені захворювання
У собак відмінне здоров’я. Якщо правильно за ними доглядати, робити вчасно вакцинацію і відвідувати лікаря, то лаготто легко може дожити і до 16 років. Важливо обробляти шерсть від кліщів і бліх, раз в чотири місяці — давати засоби від глистів.
Харчування
Годувати лаготто-романьоло можна як натуральною їжею, так і якісними кормами. Якщо вибрати натуральну їжу, то 70% раціону має становити м’ясо і субпродукти, інші 30% — овочі, крупи. Раз на тиждень можна дати рибу або кисломолочні продукти. У вільному доступі у вихованця завжди повинна бути свіжа питна вода.
