Кавказька вівчарка
Поділитися на facebook
Поділитися на pinterest
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin

Кавказька вівчарка

Темперамент кавказьких вівчарок змушує їхніх господарів завжди бути уважними. Адже собака дуже віддано виконує свої обов'язки захисника. Ніякий чужинець не має можливості потрапити на територію, яку охороняє собака кавказець і наблизитися до господаря. Недовірлива до чужинців, готова завжди захищати свою сім'ю, адже до неї в кавказької вівчарки з дитинства проявляється повага і любов.

Характеристики породи

Інтелект
10/10
Енергійність
7/10
Здоров'я
8/10
Охорона
10/10
Любов до дітей
10/10
Потреба в тренуваннях
10/10
Простота харчування
8/10
Схильність до дресирування
8/10
Линька
6/10
Товариськість
10/10
Злість
7/10
Догляд
6/10

Інформація про породу

Інша назва породи
Собака кавказець, кавказький вовк
Походження
СРСР, Кавказ
Зріст
Самці мінімум 68 см
Самки мінімум 64 см
Вага
Самці мінімум 50 кг
Самки мінімум 45 кг
Шерсть
Довга, густа
Забарвлення
Чорне, кремове, сіре, біле
Тривалість життя
10-11 років
Класифікатор МКФ
Пінчери та шнауцери, молоси та швейцарські собаки-пастухи
Група
Собаки для охорони, сторожові собаки, собаки для захисту (собаки охоронці)
Вартість
$1500-2000

Фото породи

Історія походження

Кавказькі вівчарки — давні предки вівчарських собак. Батьківщиною породи вважається Кавказ, південь Росії. Є версія, що предками кавказької вівчарки є тибетські доги.

За весь етап свого формування вівчарка виконувала різну роботу: і пасла овець, і охороняла будинки, і була вірним компаньйоном. Вважається, що її ознаки формувалися природним шляхом.

Офіційне розведення і робота над кавказькою вівчаркою почалися у 20-х роках XX століття. Зараз собака має велику популярність і чудову витривалість, яка дозволяє йому спокійно витримувати найсильніші морози. Вони віддано захищають свою територію і чудово виконують вартову службу.

Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення

Ця порода вважається однією з найбільших у світі. Розміри собаки гігантські, чимось нагадують ведмежу форму. Самці зазвичай більші, ніж самки. Мінімальна висота самців становить 68 см, а самок — 64 см. Вага дорослої кавказької вівчарки може доходити й до 100 кг.

Шерсть у них густа і довга, завдяки їй вони легко переносять сильні морози. Також є густий підшерсток. Залежно від довжини шерсті є три види кавказьких вівчарок — короткошерсті, проміжні, довгошерсті. Найпопулярніші довгошерсті. Шерсть може бути бурого, білого, чорного, сірого забарвлення. Допускається наявність темної маски на морді.

Характер

Темперамент кавказьких вівчарок змушує їхніх господарів завжди бути уважними. Адже собака дуже віддано виконує свої обов’язки захисника. Ніякий чужинець не має можливості потрапити на територію, яку охороняє собака кавказець і наблизитися до господаря. Недовірлива до чужинців, готова завжди захищати свою сім’ю, адже до неї в кавказької вівчарки з дитинства проявляється повага і любов.

У собаки високий рівень інтелекту і самостійності. Господар у неї повинен мати сильний характер, щоб приручити цього вольового собаку. Кавказька вівчарка легко знаходить спільну мову з дітьми, готова з ними бавитися і терпіти їхні витівки. Також їй достатньо один раз познайомитися з друзями родини, вона їх запам’ятає і не буде проявляти до них агресію і гавкати.

Вони швидко вчаться, миттєво реагують і приймають рішення. З іншими тваринами на одній території кавказька вівчарка буде намагатися поводитись мирно. Але краще, якщо це будуть декоративні собаки або звичайні кішки. Якщо ж на загальній території буде ще один великий собака — це може породити конкуренцію.

Догляд

Попри величезні розміри, кавказька вівчарка може легко жити у квартирі. Вона не любить активно проводити час, а найкращим місцем для відпочинку для неї є тепле містечко в ногах господаря.

Розчісувати шерсть потрібно регулярно, тричі на тиждень спеціальною щіткою. Щорічно собака линяє і в цей період процедуру треба проводити щодня, при цьому щітку можна змочувати теплою водою, щоб краще вичісувати відмерлі волоски.

Навіть, якщо кавказька вівчарка проживає в вольєрі або у дворі, з нею все одно потрібно щодня гуляти. Це сприяє кращій соціалізації. Однак не варто забувати про повідець.

Треба регулярно делікатно чистити ватною паличкою вуха і перевіряти влітку на наявність в них кліщів. Вихованці потребують частих розмов з господарями. Не забувайте, що вони дуже розумні й хочуть належного ставлення до них, як до члена сім’ї.

Дресирування

Для цієї породи перш за все важлива рання соціалізація. Уже з перших днів появи кавказької вівчарки в будинку, треба знайомити її з іншими людьми, гуляти в громадських місцях, привчати до простих команд.

Кавказьку вівчарку не можна тримати на ланцюгу, це може породити агресію і злість. Ретельно вибирайте місце для її частого перебування. Найкраще, якщо це буде добре обладнаний вольєр.

Собак легко тренувати й вони охоче йдуть на контакт, проте іноді сильна незалежність може бути проблемою при виконанні простих команд. Якщо вам не вдається навчити собаку самостійно, слід звернутися до фахівців, але запускати цю справу не можна.
Розміри собаки іноді можуть скласти помилкове враження. Адже насправді до трьох років — це ще діти, але їхні розміри можуть бути вже гігантськими.

Поширені захворювання

В кавказької вівчарки міцне здоров’я. Найчастіше у неї може спостерігатися дисплазія тазостегнового суглоба. У більш дорослому віці треба стежити за активними навантаженнями, адже недостатня кількість руху може впливати на ожиріння і розвиток діабету.

Харчування

Основним харчовим продуктом повинно бути м’ясо великих тварин — конина, яловичина, баранина. Варто додати також в раціон рибу, субпродукти, каші, сезонні овочі та фрукти.