Голландський Смоусхонд

Голландський Смоусхонд

Голландські смоусхонди дуже веселі, жваві та енергійні собаки. Вони охоче будуть з вами бавитися і проводити багато часу. Добре ладять з іншими тваринами, які проживають на одній території. Швидко прив’язуються до своєї сім’ї і її охороняють. До чужих людей насторожені й можуть голосно на них гавкати.

Інформація про породу

Інша назваГолландський шнауцер,
голландський гриффон,
смаусхонд
ПоходженняНідерланди
Зріст35-43 см
Вага8-10 кг
ШерстьГруба, жорстка, скуйовджена, кучерява, з підшерстком
ЗабарвленняСуцільний: жовтувато-руде різних відтінків
Тривалість життя12-15 років
Класифікація МКФПінчери, шнауцери, молоси та швейцарські гірські собаки
ГрупаСлужбові собаки
Вартість$350-450

Фото породи

Історія походження

Голландський смоусхонд маловідомий за межами Нідерландів. В Амстердамі собаки з’явилися в 1850 році. Вони одразу сподобались мешканцям і стали дуже популярними як собаки-компаньйони. Жили вони зазвичай в конюшнях, ловили щурів, захищали коней. Перший стандарт порода отримала у 1905 році.

Друга світова війна негативно вплинула на розвиток породи й після війни голландка Баркманван дер Веел доклала багато зусиль для того, щоб відновити породу голландський смоусхонд. В 1977 році був створений клуб смоусхонда. Невдовзі породу утвердила FCI (Міжнародна кінологічна федерація).

Зовнішній вигляд

Висота смоусхонда від 35 до 43 см, вага близько — 8-10 кг. Будова тіла міцна, мускулиста. Шерсть становить приблизно 4-7 см. Сама по собі вона груба, кучерява. На голові — коротка, на щоках — довга. Також є підшерсток. На морді є довгі брови, які чудово захищають очі від попадання води й пилюки, а також є борода і вуса.

Забарвлення суцільне — жовтувато-руде різних відтінків, наприклад солом’яно-жовтого. Також можуть бути без відтінків. На морді вуса і борода можуть бути темніші.

Вуха у вихованця високо посаджені, трикутні, висячі. Хвіст середньої довжини або купіруваний, пухнастий. Лапи маленькі, схожі на котячі.

Характер

Голландські смоусхонди дуже веселі, жваві та енергійні собаки. Вони охоче будуть з вами бавитися і проводити багато часу. Добре ладять з іншими тваринами, які проживають на одній території.

Швидко прив’язуються до своєї сім’ї і її охороняють. До чужих людей насторожені й можуть голосно на них гавкати. Смоусхонди віддані своєму господарю і не можуть багато часу проводити без нього. Почуття прив’язаності буде змушувати вихованця скучати, якщо він довго буде на самоті.

Собака любить бавитися з іграшками, особливо в ігри, де йому треба шукати маленькі предмети. На це вплинуло його першочергове призначення — ловити щурів. Потурбуйтеся, щоб в домі завжди було чим бавитися. Інакше голландський смоусхонд може використовувати для ігор побутові речі.

Собаку легко можна використовувати для охорони будинку, тому що він уважний, відданий і має гучний гавкіт.

Догляд

Голландський смоусхонд не потребує багато догляду. Вихованець без проблем може проживати в міській квартирі. Близько години в день потрібно з ним активно бавитися. Інакше надлишок енергії може призвести до того, що тварина почне шкодити в домі.

Представники породи добре пристосовуються до будь-яких умов і температур. Якщо ви живете за містом, то можете без проблем поселити собаку у вольєр, оскільки густа шерсть не дозволить замерзнути.

Шерсть потребує регулярного розчісування. Двічі на рік собаці потрібно робити тримінг, але тільки не на шерсті голови.

Систематично потрібно підстригати шерсть між кігтями й подушечками, а також у вухах. Купати собаку потрібно зважаючи на рівень її забруднення.

Дресирування

Собаці систематично потрібно позбавлятися лишньої енергії, оскільки вона дуже активна. З голландським смоусхондом треба регулярно гуляти та поєднувати прогулянки з фізичними навантаженнями. Наприклад, їздити на велосипеді й кликати собаку, щоб вона бігла поруч.

Улюбленці дуже розумні, послушні та не капризні в навчанні. Достатньо показати їй свій авторитет, серйозність і захоплення, коли команди виконуватимуться добре.

Поширені захворювання

Представники породи мають міцне здоров’я і вони рідно піддаються генетичним хворобам. Потрібно слідкувати, щоб собака не їв надто багато і його вага була в межах норми, оскільки вони мають схильність до переїдання.

Харчування

В раціоні собаки основу мають складати білки — м’ясо, риба, яйця, молочні продукти. Якщо обираєте для харчування сухий корм, то слідкуйте за якістю і наявністю у ньому вітамінів і корисних мінералів. Собака має завжди мати вільний доступ до води.