Фінський Лапхунд

Фінський Лапхунд

Лопарська лайка з раннього періоду жила разом з людиною. Вона допомагала в господарстві та виконувала різну роботу. Тому вони дуже добрі, віддані своїй сім’ї та господареві. Лапхунд добре ладнає з дітьми, готовий завжди проводити з ними час і бавитися. З іншими тваринами на одній території собака не конфліктує. Завжди знайде спільну мову як з кішками, так і з іншими собаками.

Інформація про породу

Інша назваФінська лопарська лайка
ПоходженняФінляндія
ЗрістСамці 49 ±3 см
Самки 44 ±3 см
Вага15-24 кг
ШерстьДовга
ЗабарвленняБіле, чорне, соболине, коричневе, вовче
Тривалість життя12-14 років
Класифікація МКФШпіци та примітивні
ГрупаСторожові собаки
Вартість$600-700

Фото породи

Історія походження

Ця порода дуже давня, її походження точно невідоме. Є багато теорій, які стосуються предків лапхунда. Вчені вважають, що фінський лапхунд — це найдавніший пес, який з’явився на півночі.

Їх часто використовували для перевезення вантажу, для захисту й охорони господарства і стад. На півночі дуже популярно займатися оленеводством. І фінські лапхунди допомагали людям при перегоні оленів. Про давнє походження свідчать зображення лапхундів на шаманських магічних бубнах.

Цілеспрямовано почалася селекція цих собак на початку XX століття. Але тоді вони називалися лапландськими шпіцами, незабаром — лапландськими вівчарками. Свою сучасну назву порода отримала лише в 1993 році. Зараз собак розводять у Швеції, Норвегії та Фінляндії.

Зовнішній вигляд

У собак присутній статевий диморфізм: самці зазвичай вищі та товщі, ніж самки. Висота самців приблизно 49 см, самок – 44 см, допустиме коливання 3 см. Вага собак може бути від 15 до 24 кг.

Голова у собаки клиноподібна, лоб широкий, трохи опуклий. Розмір середній, тіло гармонійне. Очі добре виражені, овальні, зазвичай коричневого кольору, мають загострені кінці. Вуха трикутні, середні, вкриті густою шерстю.

Тіло квадратного формату, шия широка. Кінцівки довгі, з добре розвиненою мускулистістю. Хвіст загинається на кінці, покритий довгою шерстю.

Фінський лапхунд має густу, довгу шерсть, яка дозволяє йому легко переносити будь-які погодні умови. На шиї й грудях утворені комір і грива. Забарвлення може бути різним, головне — щоб був один відтінок, який буде домінувати над іншими. Відтінок може комбінуватися з різними кольорами, і у світі практично не існує однакових фінських лапхундів.

Характер

Лопарська лайка з раннього періоду жила разом з людиною. Вона допомагала в господарстві та виконувала різну роботу. Тому вони дуже добрі, віддані своїй сім’ї та господареві.

Лапхунд добре ладнає з дітьми, готовий завжди проводити з ними час і бавитися. З іншими тваринами на одній території собака не конфліктує. Завжди знайде спільну мову як з кішками, так і з іншими собаками.

У вихованця добре розвинений мисливський інстинкт. Під час прогулянок він може бігати за білками й птахами.

Фінський лапхунд охоче знайомитися з людьми, проявляє інтерес до різних ігор і активностей. Може бути прекрасним сторожем будинку, оскільки володіє гучним гавкотом і відмінним слухом.

Догляд

Кращий варіант для собаки, якщо вона буде жити в заміському будинку. Там у неї буде багато вільного простору. Лапхунд може жити у дворі, але якщо жарко, то краще за все облаштувати їм містечко десь в холоді. Низькі температури вони переносять легко завдяки теплій шерсті.

Важливо забезпечити собаці постійну можливість бігати, бавитися і займатися спортом. Для догляду за шерстю використовують спеціальну щітку, якою кілька разів на тиждень розчісують вихованця. Якщо процес линяння — тоді процедуру варто проводити щодня.

Купати потрібно приблизно три рази на місяць. Регулярно оглядати вуха, очі й зуби на наявність забруднень.

Дресирування

При навчанні важливо проявити наполегливість і свою лідерську позицію, оскільки фінський лапхунд може прагнути домінувати. Вони мають гарну пам’ять і блискучі задатки для навчання, але проблемою може бути їхня незалежність.

Заняття потрібно проводити регулярно, бажано в один і той же час кожного дня. Не можна кричати або змушувати вихованця щось робити. Починати навчання бажано з ранньої соціалізації. Щодня, впродовж години потрібно гуляти з цуценям, знайомити його з іншими людьми й тваринами. І тільки тоді починати заняття, бажано регулярно робити щось нове для того, щоб лапхунд не втратив інтерес.

Фінський лапхунд потребує фізичних навантажень. Важливо пам’ятати, що якщо собака нічого не робить, то в нього може псуватися характер і настрій.

Поширені захворювання

Фінський лапхунд має чудове здоров’я, їм майже не властиво хворіти. У представників породи можуть спостерігатися такі захворювання, як:

  • хвороби очей;
  • дисплазія кульшового або ліктьового суглоба.

Харчування

Раціон харчування повинен бути повноцінним і складатися з необхідної кількості жирів, білків і вуглеводів. Основу харчування має становити м’ясо. Корисно давати субпродукти, крупи, овочі. Не можна давати бобові культури й картоплю. Дорослого вихованця потрібно годувати два рази на день, приблизно за півгодини до прогулянки.