Історія походження
Колись давно полотна Рубенса зображували зниклий вид гончака Тальота. Так ось історія походження чорно-подпалого кунхаунда бере джерела прямо з тих часів.
Уперше порода з’явилася на Півдні Америки в кінці XIX століття. Єнотоподібний гончак також зобов’язан своїй появі Джорджу Вашингтону, який привіз із Європи предка сучасної породи. Ніч — це час чорно-підпалого кунхаунда. З другої назви зрозуміло, що ця порода спеціалізується на полюванні на єнотів.
Кунхаунд успадкував від своїх предків прекрасний нюх для переслідування. Навіть якщо слід старий або земля змерзла, собака здатен вистежити здобич. Влада США використовує цю породу для пошуку злочинців, що втекли, і зниклих людей.
При селекції важливо було домогтися особливого забарвлення гончака, а Американський континент надав силу, енергію і витривалість. На південному сході США розташовані найбільші розплідники цієї породи.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
Подовжена голова має благородну форму. Очі посаджені не надто глибоко, зазвичай темного відтінку. Витончений вигляд кунхаундові надають складки на вухах. Мускулистий тулуб має квадратну форму, собака дуже підтягнутий. Об’ємна груда надає витривалість собаці. Кінцівки закінчуються сильними плечима. Хвіст подовжений і звужується до кінчика. Забарвлення чорне з жовто-коричневими плямами на морді, кінцівках і грудях.
Характер
Працьовитий і безстрашний кунхаунд не призначений для життя у квартирі, однак при правильному вихованні собака може стати зразковим вихованцем. Якщо вдома він тихий і доброзичливий, то на вулиці прокидається інстинкт мисливця. Лай має дуже цікаве й незвичайне звучання.
Єнотові гончаки підходять для полювання як на дрібних, так і на великих тварин. Під час цього заняття собака проявляє свою витривалість і повну віддачу. Тісний контакт із собаками піде тільки на користь. Свого господаря кунхаунд обожнює, тому із собакою потрібно проводити дуже багато свого часу.
Чорно-підпалий кунхаунд може підійти як сторожовий собака, завдяки відданому і врівноваженому характеру. З особливою турботою ставиться до дітей господара. Якщо залишити вихованця одного надовго, то він може влаштувати справжній безлад.
Значні фізичні навантаження протягом дня вгамують вихованця й у кінці дня він буде спокійно відпочивати. Однак кунхаунд із легкістю включається в роботу не дивлячись на погодні умови.
Догляд
Через те, що линяння в кунхаунда досить тривале, чистка щіткою просто необхідна. Особливого догляду порода не вимагає. На збереження чистоти довгих висячих вух слід звернути увагу. Кігті треба підстригати раз на місяць. У собаки рясне слиновиділення, тому уникнути роздратування на шкірі допоможе дотримання гігієни.
Дресирування
Кунхаунд відмінно піддається навчанню, але починати виховувати цуценя краще з раннього віку. Собака може вийти впертою і шкідливою, якщо чітко не вибудувати свої кордони. Балувати вихованця теж не слід, інакше під час полювання він буде захоплений процесом і перестане слухати господаря.
Крім дисципліни, чорно-підпалий кунхаунд здатний вивчити багато команд. Не варто виховувати його через покарання, це не призведе до гарного результату.
Поширені захворювання
Захворювання, яким піддається кунхаунд, найчастіше пов’язані з полюванням. Тому в гончака часто страждають кінцівки і слизова очей. Кунхаунд схильний до таких хвороб:
- гемофілії групи В;
- вушних інфекцій;
- дисплазії тазостегнових суглобів.
Варто завжди пам’ятати, що собака проводить дуже багато часу на вулиці. Тому планові щеплення та щоденний огляд вовни і слизової необхідні.
Харчування
Собака не має особливих рекомендацій до харчування, головне щоб це була збалансована та здорова їжа. У раціоні вихованця завжди має бути присутня велика кількість білка. Кунхаунд витрачає багато енергії, тому варто забезпечити вільний доступ до води. Не варто солити їжу і годувати собаку солодощами.
