Чинук

Чинуки відрізняються добротою, спокоєм і благородством. Вони здатні жити в будь-яких умовах і кліматичних зонах. До людей та інших собак тварини не проявляють агресію. Їх складно роздратувати. Вони визнані хорошими компаньйонами. Вихованці зчитують атмосферу в домі та не будуть лізти до господаря, якщо того вимагає ситуація.

Фото породи

Історія походження

Порода походить від їздових собак. Представники появились в результаті схрещування ескімоського шпіца, хаскі та сенбернара. Чинуком собаку назвав член першої антарктичної експедиції, заводчик Артур Уолден. Кличку він дав на честь однієї з ескімоським собак, яка лягла в основу породи. Ще одна версія походження свідчить, що в чинука — кров лайок та догів. Для схрещування використовувалися тільки екземпляри з кращими результатами по витривалості й швидкості. Уолден хотів створити американського собаку, який порівнявся б з сибірським хаскі.

Чинук з’явився на світ в 1917 році. Собака брав участь у змаганнях на упряжках та часто бив рекорди у багатьох номінаціях. Через 10 років чинук став на чолі собачої упряжки, яка супроводжувала адмірала Берда на Південний полюс. У 1930-40 роках представники породи використовувалися як їздові тварини. Але після Другої світової війни їх кількість стала стрімко знижуватися. У 1965 році чинуки потрапили в Книгу рекордів Гіннеса як найменш чисельна порода. У 1981 році у світі налічувалося всього 28 представників. У 2013 році Американський клуб собаківництва офіційно визнав чинуків. Їх чисельність становила близько 815 голів. Сьогодні собаки залишаються не надто популярними. А з 2009 року вважаються символом американського штату Нью-Гемпшир.

Зовнішній вигляд

Чинуки — потужні та сильні тварини. У них середня суха голова з довгою мордочкою. Мигдалеподібної форми очі — середнього розміру. Найчастіше темно-карого або бурштинового кольору. Великий ніс чорного відтінку, як і губи. Середні вуха розставлені широко та опущені донизу. Витягнуте тіло з прямою спиною. Груди округлої форми виступають вперед. Добре розвинені передні ноги — прямі та сильні. Пальці щільно зібрані один до одного. Хвіст нагадує шаблю і спрямований вниз.

Шерсть двошарова — м’який, щільний підшерсток і грубе остьове волосся. Вона більш виражена на хвості та шиї. Серед забарвлень допустимі біле, золотисте, чорне з рудими підпалинами, жовтувато-коричневе. Офіційно не визнається наявність білих плям.

Характер

Чинуки відрізняються добротою, спокоєм і благородством. Вони здатні жити в будь-яких умовах і кліматичних зонах. До людей та інших собак тварини не проявляють агресію. Їх складно роздратувати. Вони визнані хорошими компаньйонами. Вихованці зчитують атмосферу в домі та не будуть лізти до господаря, якщо того вимагає ситуація. Собаки наділені високим інтелектом, люблять вчитися. З дітьми представники породи швидко знаходять контакт. Можуть бути няньками. Але через великі розміри варто бути уважним, якщо у будинку є маленькі діти.

Догляд

Довга шерсть захищає собаку від морозу. Хоча представники породи самі дбають про покрив, регулярно вичісуйте тварину — мінімум два рази на тиждень. При можливості робіть це жорсткою щіткою, яка забезпечить масаж. Щодня перевіряйте очі вихованця. Очищайте вуха від скупчень два-три рази на тиждень. Кігті підпилюйте раз у десять днів. Чистіть зуби щіткою або напальчником від нальоту два-три рази на тиждень. Краще привчити тварину до процедури з раннього віку. Поганий догляд може привести не тільки до зубних проблем, але і до відмови деяких органів. Рекомендується купати не частіше двох разів на тиждень.

Дресирування

Від природи у собак високий рівень енергії та працьовитості. Тому варто організувати регулярні активні тренування. Вони не повинні бути монотонними та однаковими. Чинуки люблять пізнавати нове, а дресирування у вигляді різних ігор підходить їм найбільше. Саме тому проблем з навчанням у собак не виникає. Під час тренування їм важливий контакт з господарем. Злість проявляти не потрібно. Покажіть лідерство, але не переходьте до агресії. Собаки здатні бути охоронцями, компаньйонами, захисниками та помічниками. Але для атаки на людей чинуки не підійдуть.

Поширені захворювання

Попри те, що представники породи — великі та міцні собаки, зустрічаються наступні хвороби:

• алергія;
• епілепсія;
• дисплазія кульшового суглоба;
• крипторхізм.

Харчування

Для годування тварин підійде як сухий корм, так і натуральний раціон. Дорослі чинуки їдять два-три рази на день по 250-300 грам. Корм повинен бути якісним та перевірених брендів з необхідним комплексом вітамінів і мінералів, щоб не нашкодити здоров’ю вихованця. Якщо обираєте натуральне харчування, дотримуйтесь наступного співвідношення:

• 30-50% — м’ясо (яловичина, курка);
• 25-35% — каші (рис, гречка, вівсянка);
• 20-30% — молочка (сир, кефір, йогурт);
• 10-15% — овочі (морква, капуста, гарбуз і інші).