Історія походження
Чеський пастуший собака вважається менш впізнаваним, ніж його кузени — німецька вівчарка та бельгійська вівчарка. Він існує протягом багатьох сотень років, починаючи з XIV століття в Чеській Республіці. Більшість вважає, що це один з попередників німецької вівчарки.
Цікаво, що ця порода супроводжувала поліцейських при патрулюванні кордонів Чехії. Чисельність чеських пастуших собак різко скоротилася під час Другої світової війни. На щастя, вони більше не знаходяться під загрозою зникнення.
Попри ранній розвиток чеських пастуших собак, тільки в 1984 році була офіційно розпочата програма їх розведення. Хоча його називають собакою-пастухом, це універсальна порода. Вона може також бути сторожовою собакою, домашньою твариною і, завдяки чудовому нюху, пошуковиком і рятувальником. Чеський пастуший собака особливо рідкісна порода і тому її важко придбати сьогодні.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
Богемська вівчарка має дивну схожість з німецькою вівчаркою, хоча й має менший розмір і зазвичай довшу шерсть. Вуха стоять прямо у формі трикутників і повинні здаватися маленькими відносно розміру собаки. Очі мигдалеподібні зі слухняним виразом обличчя і завжди коричневі. Морда пігментована, як губи та ніс. Тіло овальне і має правильні пропорції. Хвіст густо вкритий шерстю.
Шерсть такого собаки досить густа, що дозволяє витримувати суворі зими зовні, та може досягати довжини 10-12 см. Хоча шерсть чорна і коричнева, саме чорний колір повинен формувати основу і бути найбільш домінуючим пігментом. Зріст самки становить від 49 до 52 см, в той час, як самці трохи вищі — 52-55 см. Вага пропорційна їх зросту, але зазвичай досягає близько 16-25 кг. У них відмінна хода, а рухи плавні та елегантні.
Характер
Чеський пастуший собака відомий тим, що він більш спокійний і доброзичливий, ніж його двоюрідний брат — німецька вівчарка. Як правило, він добре поводиться з дітьми, коли її привчають до цього з раннього віку. Вони тісно пов’язані з господарем, теплі й відкриті, проявляють велику прихильність. Але така тісна залежність від людей говорить про схильність до туги від розлуки, коли вони залишаються наодинці протягом тривалого періоду часу.
У них є задатки сторожового пса, тому порода буде обережною з незнайомцями, поводитиметься стримано в їх присутності. Щоб уникнути ворожості або агресії, собаці необхідна соціалізація з раннього віку.
Не варто залишати маленьких дітей на чеських пастуших собак. На жаль, агресивні інстинкти вівчарки іноді переважають. На відміну від багатьох схожих порід, чеська вівчарка має відносно гарну репутацію серед інших собак.
Догляд
Порода вимагає особливого догляду через їх густу та довгу шерсть. Їй потрібна регулярна чистка, кілька разів на тиждень. Металева щітка повинна використовуватися для видалення пухкого хутра. Вона допоможе запобігти утворенню ковтунів.
Як і для всіх собак, рекомендується регулярно перевіряти вуха, чистити зуби й підстригати кігті. Звички слід вводити з раннього віку, щоб уникнути відрази до них.
Дресирування
Чеський пастуший собака за своєю природою — робоча порода. У неї відмінна етика і вражаюча толерантність до фізичних вправ. Для чеської вівчарки це означає, що кожен день йому потрібно як мінімум годину якісних вправ, таких як енергійна прогулянка.
Не рекомендується тримати породу в замкнутому просторі. Якщо собака недостатньо тренується, це призведе до небажаної поведінки. Для того, щоб собака поводився спокійно протягом дня, потрібно забезпечити його фізичні активності.
Поширені захворювання
Чеський пастуший собака ризикує постраждати від певних захворювань. В основному це проблеми з кістками й суглобами, захворювання шлунково-кишкового тракту, а також проблеми з сенсорними органами. Наприклад:
- дисплазія кульшового суглоба;
- дисплазія ліктя;
- здуття;
- захворювання очей.
Харчування
Собака вимагає збалансованого харчування, щоб підтримувати рівень енергії. Високоякісний корм для собак — обов’язковий. Можна комбінувати його з натуральним харчуванням.
