Брохольмер

Брохольмер

Собаки потребують сильного, авторитетного господаря, адже їхній характер лідерський. Можуть бути захисниками будинку, адже завжди напоготові, вороже ставляться до незнайомців. Рідко гавкають, але коли гавкають, то дуже голосно і сильно. Люблять дітей і приязні до них.

Інформація про породу

Інша назваДатський мастиф, слагтерхунд
ПоходженняДанія
ЗрістСамці ±75 см
Самки ±70 см
ВагаСамці 50-70 кг
Самки 40-60 кг
ШерстьКоротка, гладка
ЗабарвленняСвітло-жовте з чорною маскою, коричнево-жовте з чорною маскою
Тривалість життя12-14 років
Класифікація МКФПінчери, шнауцери, молоси та швейцарські гірські собаки
ГрупаСторожові собаки
ВартістьВід $1000

Фото породи

Історія походження

Брохольмер — давній собака, який з’явився в Данії. Ця порода дала початок багатьом сучасним собакам.

Вважається, що брохольмери супроводжували війська вікінгів під час їхніх походів. У Середньовіччі брохольмера використовували для захисту феодальних земель і також брали з собою на полювання. Вони з легкістю полювали на диких тварин.

Часто цього собаку називали королівською, адже при дворі їх тримали навіть королі. Також використовувалися як вівчарські собаки. Однак, широку популярність і загальне визнання порода отримала в XIX столітті, після того, як розведенням чистокровних собак зайнявся Брохольм-Фюн.

Спроби вченого увінчалися успіхом, і вже перший стандарт порода отримала в 1886 році, після того, як була представлена ​​в Копенгагені на виставці. Друга світова війна негативно вплинула на розвиток і поширення брохольмера. Їхня кількість різко зменшилася і вченим довелося добре потрудитися для того, щоб відновити їхнє існування. Зараз собака популярний в Данії, Нідерландах, Швеції та Німеччині.

Зовнішній вигляд

Брохольмер — це великий, мускулистий собака з добре розвиненими м’язами й добре виявленим статевим диморфізмом; самці вищі й важчі, ніж самки. Висота самців має близько 75 см, зріст самок — 70 см. Самці можуть досягати 70 кг, самки — 60 кг.

У собак щільна, коротка шерсть, є густий підшерсток. Забарвлення буває світло-жовтим, коричнево-жовтим, на морді утворена чорна маска. Можуть бути плями на лапах, грудях, кінчику хвоста.

Характер

Собаки потребують сильного, авторитетного господаря, адже їхній характер лідерський. Можуть бути захисниками будинку, адже завжди напоготові, вороже ставляться до незнайомців. Рідко гавкають, але коли гавкають, то дуже голосно і сильно. Люблять дітей і приязні до них.

З давніх часів використовувалися як мисливці, тому найкращим місцем для проведення часу буде простора територія на свіжому повітрі. Вони любителі різних активностей і охоче будуть з вами бігати, ходити в походи або на пікнік. У будинку завжди повинні бути іграшки, адже брохольмер із задоволенням буде гратися з м’ячем у дворі.

Якщо фізичних навантажень немає, то у собаки може псуватися настрій і характер, може шкодити в будинку. Це дуже розумні собаки, які можуть без проблем жити в домі, де вже є інші тварини.

Догляд

Краще собаці буде жити в заміському будинку, бо розміри брохольмера дуже великі. Раз на тиждень можна змінювати локацію, виїжджати в ліс, на природу.

Раз на рік потрібно робити щеплення. Обов’язково перевіряти вуха на чистоту, адже через їхню форму там можуть розвиватися бактерії. Розчісувати шерсть бажано раз на тиждень, якщо ж період линяння — тоді щодня. Регулярно підстригати кігті. Купати собаку в міру забруднення.

Дресирування

Брохольмер охоче вчиться. У нього прекрасна пам’ять і добрі інтелектуальні дані. Однак, все ж, він потребує сильного господаря поряд. Оскільки вони схильні до самостійного існування, важливо з раннього дитинства їх знайомити зі всіма правилами поведінки.

Дисципліна має бути для вас в пріоритеті. Проблемою при тренуванні може бути те, що собака хоче завжди займати лідерську позицію і може вперто не слухатися.

З раннього віку треба вчити простих команд: «до мене», «сидіти», «фу». Заохочувати брохольмера похвалою, погладжуванням і після вдалого тренування можна дати щось смачне.

Поширені захворювання

Здоров’я у собаки сильне, імунітет — міцний. Брохольмер не дуже популярний в розведенні, тому фахівці мають змогу стежити за цим процесом ретельно. Собака не має схильності до спадкових хвороб. Найчастіше можуть виникати травми, потрібно стежити за кількістю фізичних навантажень.

Харчування

Харчування має бути збалансоване, повноцінне. Основу раціону має становити м’ясо, також давайте рибу (очищену від кісток), кисломолочні продукти, крупи. Для кращого формування кісток рекомендується додатково давати вітаміни.