Історія походження
Історія породи болоньєз налічує багато століть, а її походження покрито таємницею. Батьківщиною болоньєзе, вони ж болонські бішони, називають місто на півночі Італії — Болонью. Саме звідси вихованець отримав свою назву. Заведено вважати, що собаки болоньєз є нащадками мальтійської болонки. Перші згадки про собак, які за описом схожі на болонського бішона, датуються V ст. до н.е.
В епоху Відродження болонські бішони були фаворитами італійських аристократів. Існує легенда, що останній король Італії Умберто подарував вихованця цієї породи принцесі Бельгії — Хосе, на її день народження. А флорентійський банкір Козімо Медічі відправив болонських бішонів кільком багатим і впливовим сім’ям Брюсселя.
До початку XIX століття популярність болонських бішонів впала, вони почали зникати. Щоб виправити ситуацію, кілька заводчиків, зокрема, великий шанувальник цієї породи Джан Франко Джаннеллі повернув популярність болоньєзе. З тих часів, болонським бішонам вдалося підкорити та завоювати любов європейців.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
Від зовнішнього вигляду болоньєзе можна отримати колосальне естетичне задоволення. Собаки болоньєз мають густу красиву шовковисту шерсть білого кольору, переважно без плям і відтінків. На тлі білої шерсті виблискують темні очі та чорна мочка носа, які надають болонським бішонам ефектний вигляд.
Болонський бішон — це кремезна порода компактних розмірів. Корпус болоньєзе має квадратні обриси. Голова вихованця кругла, морда злегка плеската, вуха високо посаджені, висячі. Лапи собаки середньої довжини та пропорційні розміру корпусу. Хвіст вихованця короткий і трохи зігнутий. Попри мініатюрну статуру, болоньєз має сильні щелепи. Його очі великі та круглі, та практично завжди виблискують цікавістю.
Характер
Болоньєзи — милі та чарівні вихованці, які обожнюють грати з людьми. Вони енергійні та невтомні, сміливі та спритні. У той самий час, болонські бішони досить врівноважені. Вони вірні та віддані своєму господареві, з яким у них міцний зв’язок. Ці собаки люблять бути в центрі уваги, і завдяки своїй винахідливості, знаходять способи його отримати. Вони обдаровують увагою та ласкою людей навколо.
Болоньєзи важко переносять самотність, тому не варто залишати їх наодинці тривалий час. Залишаючись один, вихованець починає сумувати та відчуває себе некомфортно. Це може призвести до емоційного розладу собаки.
Болонські бішони обожнюють прогулянки на вулиці. Вони дуже радіють, коли у них є можливість гуляти з іншими вихованцями. Варто відзначити, що вони прекрасно ладнають не тільки з собаками, але й з кішками.
Догляд
Догляд за болонськими бішонами не вимагає багато сил. Як собака з довгою пухнастою шерстю, болоньєз потребує догляду за нею у першу чергу. Шерсть потрібно розчісувати щодня, щоб не допустити збивання волосся у ковтуни. Окрім розчісування, після прогулянок потрібно перевіряти шерсть вихованця на наявність кліщів та інших комах. Хоча б раз на місяць потрібно стригти вихованця. Не рекомендується стригти болонського бішона коротко, оскільки шерсть улюбленця захищає його як від холоду, так і від спеки. Догляд за болоньєзе досить простий. Потрібно пам’ятати про необхідність стежити за гігієною вух, очей та порожнини рота.
Дресирування
Болонський бішон є декоративною породою, тому його не потрібно навчати особливим командам та навичкам. Після появи в будинку, вихованця потрібно навчити правилам поведінки в ньому — привчити до спального місця і до лотка, навчити не гавкати без причини та не дряпати меблі.
Крім того, собаку потрібно навчити базовим командам. Тренування повинні бути різноманітними, щоб процес дресирування був цікавим і захоплюючим для бішонів. При цьому потрібно уникати прояву агресії та надмірної строгості.
Поширені захворювання
Болоньєз — це одна з найбільш здорових порід. Це не означає, що її представники зовсім не хворіють, іноді бувають винятки. Серед представників цієї породи можуть зустрічатися такі патології як: дисплазія кульшового або ліктьового суглобів, локальний вивих колінної чашечки.
Крім того, як і всі кудлаті собаки з висячими вухами, болонські бішони схильні до інфекційних захворювань очей та вух. Також немає ніяких гарантій, що цей вихованець не підхопить такі інфекції, як чума чи ентерит. Щоб цього уникнути, потрібно пам’ятати про планові вакцинації.
Харчування
Харчування дорослого болонського бішона може складатися як з сухого корму, так і з натуральних продуктів. У разі сухого корму головне правило їх вибору — це якість. Тому це повинні бути корми преміум класу.
Якщо вибір припав на натуральну їжу, раціон вихованця повинен складатися з нежирного м’яса, каш, овочів і фруктів. З м’яса улюбленцю можна пропонувати нежирну яловичину або курку, з каш — рисову, вівсяну або гречану. Категорично забороняється давати собаці копченості, солодощі, борошняні вироби чи трубчасті кістки.
