Історія походження
Історія породи дуже давня, оскільки вважається, що предками англійських мастифів були тибетські мастифи, які заселяли території Вавилона, Єгипту, Греції, Персії.
У Стародавньому Римі собаки брали участь в гладіаторських боях і там отримали назву “мастиф”. У Великобританію собак привезли сакси, які заселяли її території.
В XI столітті мастифів використовували під час полювання і вони дуже спритно себе зарекомендували. Також англійські мастифи охороняли та стежили за рабами.
Розведення чистокровної породи мастифів припало на час правління Тюдорів і Стюартів. Незабаром, коли в Англії вийшов указ про заборону цькування тварин, попит на мастифів різко зменшився і порода почала зникати. Перша і Друга світова війна негативно вплинули на породу, оскільки після війни у світі було всього 14 англійських мастифів.
Вчені й селекціонери тривалий час працювали над відновленням породи, використовуючи для цього американських собак. На щастя, їм це вдалося і зараз англійські мастифи популярні в усьому світі.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
На вигляд собака великий, міцний, гармонійно складений. Висота мастифа може бути від 77 до 79 см, вага коливається від 70 до 90 кг. Самки зазвичай менші, ніж самці.
Шерсть в англійського мастифа коротка, з густим підшерстком, блищить. Шерсть може бути абрикосового, сріблястого, темного, тигрового, пісочного, коричневого забарвлення. Морда у собаки чорна.
У собаки є надбрівні дуги, які чітко виділяються на обличчі. Також навколо морди є злегка обвислі брилі.
Характер
На вигляд англійський мастиф дуже грізний і лячний. Однак насправді це дуже хороші, врівноважені собаки, які ніколи не проявляють надмірну агресію, а завжди слухаються свого господаря.
Мастиф не любить довго та активно гуляти. Для нього найкращим проведенням часу є коротка прогулянка і відпочинок. Англійський мастиф добре товаришує з дітьми, охороняє їх від небезпек і завжди намагається бути там, де вони.
Представники породи слухняні під час прогулянки. Вони не реагують агресивно на дратівливі чинники, а тікають від них. Наприклад, він ніколи не буде гавкати на чужих собак і на гучні машини. Він просто піде від них якомога далі.
Догляд
Оскільки англійські мастифи — дуже великі собаки, через свої габарити їм важко буде жити в міській квартирі. Для них найкраще підходить особняк.
Купати собаку рекомендують раз на півроку, або в міру забруднення. Шерсть англійського мастифа не довга, однак вона линяє. Тому щодня варто розчісувати вихованця спеціальною щіткою. Систематично треба перевіряти вуха й очі, якщо вони не в хорошому стані, то потрібно їх протирати ватним диском.
У мастифів часто може виділятися слина. Тому варто завжди мати при собі суху серветку і витирати улюбленцю морду. Це допоможе уникнути розвитку бактерій.
Дресирування
Розміри тварини часто можуть ввести господаря в оману. На вигляд дорослий і великий мастиф насправді може бути ще щеням, який хоче постійно бавитися.
Навчати тварину треба з перших днів появи в будинку. Найголовніше — навчити що господар в хаті ви, а не він. Адже англійський мастиф часто може проявляти лідерську позицію.
Ефективними в навчанні будуть похвала і заохочення вихованця. Британський мастиф любить ніжність і ласку господаря, тому ніколи не треба на них кричати або змушувати виконувати команди.
Фахівці рекомендують в тренуванні дотримуватися чіткого розпорядку. Собаки охочі слухатися ввечері, коли знають, що їх чекає смачна вечеря і сон. Навчання має тривати близько години.
Поширені захворювання
Мастиф англійський — собака з міцним здоров’ям, але у них можуть спостерігатися такі хвороби:
- дисплазія суглобів;
- лейкоз;
- алергія;
- захворювання очей.
Харчування
Прогодувати англійського мастифа досить важко, адже він дуже багато їсть. Є два варіанти годування — натуральна їжа і корми. Господар повинен сам вирішити, як краще годувати вихованця. Дорослу собаку потрібно годувати двічі на день.
