Історія походження
Породу американський англійський кунхаунд розводять в південній частині Сполучених Штатів. У період колонізації багато переселенців привезли з собою різних собак, після чого стали зароджуватися нові породи. Предками американського англійського кунхаунда були англійські та французькі гончаки, яких завезли з Ірландії та Франції.
Сама назва породи, кунхаунд, означає «єнотовий гончак». Вихованець пристосований полювати на нічного звіра при найгірших погодних умовах. Група кунхаундів об’єднує в собі відразу сім видів, які визнані Об’єднаним кінологічним клубом (UKC) і Американським кеннел клубом (AKC). Американський англійський кунхаунд є одним з них.
Зовнішній вигляд: зріст, вага, шерсть, забарвлення
У американського англійського кунхаунда пропорційне та мускулисте тіло. Глибокі груди і сильна спина. Голова середньої довжини, очі широко розставлені, найчастіше темних відтінків. Вуха висячі. Зуби міцні, прикус ножиці. Хвіст щільний, звужується від основи до кінця. Кінцівки потужні. Шерсть жорстка, середньої довжини. Забарвлення буває різних відтінків: блакитне, червоно-краплисте, триколірне з крапом.
Характер
Американський англійський кунхаунд — це енергійний, активний та грайливий собака. Вони дуже розумливі, швидко знаходять спільну мову з господарем і слухаються його у всьому. Кунхаунд відмінно підійде для великої родини як компаньйон.
До дітей кунхаунд чудово ставиться й обожнює грати з ними. Він буде терпіти будь-які витівки, але якщо дитина занадто маленька, краще не залишати їх без нагляду.
Американський англійський кунхаунд цінує свободу пересування і потребує активних прогулянок. Тому життя у квартирі йому зовсім не підійде.
Кунхаунд може переслідувати здобич без зупинки кілька годин. Він здатний йти навіть по холодному сліду, діяти без допомоги господаря. Якщо у сім’ї немає можливості займатися полюванням, то потрібно знайти альтернативу у вигляді активних прогулянок. Інакше у вихованця можуть початися поведінкові проблеми.
Стосовно чужих людей американський англійський кунхаунд поводиться спокійно, іноді агресивно. Можна спробувати вихованця як охоронця, але довго сидіти на ланцюгу він не зможе.
Основна проблема кунхаунда — це його енергія, яка б’є через край. Вихованець може нашкодити у саду, гавкати протягом декількох годин. Все це буде свідченням недостатньої кількості фізичних навантажень. Тільки дресирування та правильне виховання зможуть з грайливого гончака зробити врівноваженого собаку. На вулиці у кунхаунда прокидається мисливський інстинкт. Щеня потрібно ознайомити з навколишнім світом та іншими тваринами. Вихований собака не повинен кидатися в погоню, ігноруючи накази господаря.
Догляд
Особливий догляд американський англійський кунхаунд не вимагає. Достатньо лише стежити за станом шерсті, щоб вона зберігала свій вигляд. Під час линьки необхідно частіше вичісувати вихованця спеціальною щіткою.
Купати собаку часто не рекомендується. Від цього у собаки може виникати подразнення на шкірі, тому в разі забруднення краще скористатися мокрою ганчіркою. Звертайте увагу на очі, гігієну рота та вуха вихованця.
Дресирування
Потрібно докласти багато зусиль, щоб уникнути поведінкові проблеми та виростити слухняного собаку. Цим потрібно займатися з самого дитинства. Приділяйте прогулянкам достатньо часу, щоб кунхаунд відчував себе повноцінно. Звичайну прогулянку можна поєднати з грою й дресируванням. Після кожної правильної дії закріпіть результат ласощами та словесною нагородою. Соціалізація буде важливим етапом у вихованні. Кунхаунд обожнює спілкуватися з іншими собаками.
Поширені захворювання
Багато проблем зі здоров’ям в американського англійського кунхаунда виникають через неправильний догляд або надмірне навантаження. Після прогулянки потрібно оглядати вуха і шерсть вихованця на наявність подразнень або паразитів. При найменшому відхиленні від норми потрібно звертатися до фахівця. Порода досить стійка до захворювань, але має кілька спадкових проблем.
Американський англійський кунхаунд має схильність до таких хвороб:
- дисплазія тазостегнових суглобів;
- кон’юнктивіт;
- глухота;
- отит.
Харчування
Раціон вихованця повинен бути збалансованим. Не варто перегодовувати вихованця, але порцію потрібно збільшити у разі великих фізичних навантажень. Нежирне м’ясо може стати основою раціону. Каші й овочі додадуть вихованця енергію. Сир також є важливим продуктом.
Не забувайте про вітамінні добавки, які можуть сприяти міцності суглобів вихованця. Вода повинна бути завжди у вільному доступі, а на тривалі прогулянки її можна брати з собою. Варто відмовитися від трубчастих кісток, солодкого та копченого.
