Аіді

Аіді

Характерною ознакою собаки є бажання завжди захищати свою територію. Вони прекрасно приживаються в сім’ях, можуть бути хорошими компаньйонами для дітей і дорослих. Добре поводяться з іншими тваринами на одній території, адже їх аіді сприймають як об’єктів, яких треба захищати. Потребують багато ласки та ніжності від господаря, тому завжди будуть хотіти, щоб їх гладили, похвалили й взяли зі собою.

Інформація про породу

Інша назваАтласька вівчарка
ПоходженняМарокко, Туніс, Алжир
Зріст52-62 см
Вага±30 кг
ШерстьДуже щільна, довга
ЗабарвленняВ основному біле, однак іноді собаки цієї породи можуть мати чорне, чорно-біле, рудувато-коричневе або руде забарвлення
Тривалість життя10-12 років
Класифікація МКФПінчери, шнауцери, молоси та швейцарські гірські собаки
ГрупаСторожові собаки, собаки для захисту, собаки для охорони
Вартість$300

Фото породи

Історія походження

Батьківщиною аіді є Атлаські гори, які розташовані в Марокко, Тунісі, Алжирі. Історія породи тягнеться в давнину, де основним заняттям аіді було полювання і вистежування звірів. Також собаки були чудовими пастухами для худоби й захисниками господарств.

Справжня історія походження породи точно невідома. Є припущення, що вона з’явилася в результаті схрещування іспанського і португальського мастифа.

Собака добре пристосовується до будь-яких кліматичних умов, адже виріс в горах. Зараз порода не дуже популярна у світі, основним місцем проживання є північна Африка. І хоча вона не дуже відома, FCI (Міжнародна кінологічна федерація) її затвердила.

Зовнішній вигляд

Аіді — це собака середнього розміру з добре розвиненими м’язами й помітною мускулистістю. За стандартом очі у собаки розкосі, вуха напіввисячі, голова нагадує форму голови ведмедя. Висота в аіді може бути від 52 до 62 см. Вага 20-30 кг.

Шерсть у собаки густа, гладка, є підшерсток. Забарвлення може бути найрізноманітніше: найчастіше зустрічається біле, чорне, чорно-біле, рудувато-коричневе, тигрове. Помітною ознакою собаки є хвіст, який в піднятому стані схожий на перо.

Характер

Характерною ознакою собаки є бажання завжди захищати свою територію. Вони прекрасно приживаються в сім’ях, можуть бути хорошими компаньйонами для дітей і дорослих.

Добре поводяться з іншими тваринами на одній території, адже їх аіді сприймають як об’єктів, яких треба захищати. Потребують багато ласки та ніжності від господаря, тому завжди будуть хотіти, щоб їх гладили, похвалили й взяли зі собою.

В аіді прекрасна швидка реакція, вони миттєво реагують і виконують завдання. Все ж треба врахувати їхню мисливську природу. Собаки дуже незалежні, самостійні і якщо їм вчасно не показати, хто в домі господар, то потім вони можуть не слухатися.

Аіді не любить лінивства і бездіяльності. Їм важко всидіти на місці, вони завжди прагнутимуть бавитися, бігати й активно проводити час. Аіді досить ревниві, тому варто приділяти їм багато часу та уваги.

Догляд

Позитивною ознакою породи є те, що аіді без проблем може жити у квартирі, головне — вчасно вигулювати собаку і постійно давати якусь роботу. Якщо активних навантажень буде недостатньо, у вихованця може зіпсуватися характер.

У приватному будинку не рекомендують тримати собаку на ланцюгу або в вольєрі. Кращим буде для аіді мати вільний простір для проживання. Шерсть потрібно розчісувати раз на тиждень, якщо період линяння — тоді через день.

Купати не частіше двох разів на рік. Аіді охоче приймають ванну на відкритих територіях. Це можна робити у дворі. Регулярно треба стежити за станом очей, зубів і вух. При забрудненнях — видаляти бруд делікатно й обережно.

Дресирування

Представники цієї породи дуже енергійні, активні собаки, їм не властиво лінуватися. Завжди потрібно забезпечувати їм хороший викид енергії тривалими прогулянками, активними іграми та навчанням.

З раннього дитинства привчайте собаку до того, що в будинку є тільки один господар. Адже аіді — незалежні й самодостатні, схильні самостійно приймати рішення і відчувати свою лідерську позицію.

Якщо у господаря немає досвіду тренування собак, то краще доручити цю справу фахівцям. Адже аіді може хитрувати та маніпулювати. Спочатку треба виводити їх гуляти в місця, де є інші собаки. З раннього віку важлива соціалізація.

Поширені захворювання

Через своє природне походження, аіді мають міцне здоров’я і сильний імунітет. Однак варто раз на півроку перевіряти вихованця у ветеринара. Спадкових хвороб у представників породи немає.

Харчування

Краще годувати собаку натуральною їжею. Основою харчування повинні бути білки. Тому варто часто давати м’ясо, рибу, субпродукти. За кількістю вуглеводів треба уважно стежити, адже вони можуть викликати в аіді ожиріння.