Чехословацький Вовчий Собака

Зберігаючи свою інстинктивну поведінку, вони прагнуть спілкуватися з іншими собаками, формуючи ієрархії. Подібно вовкам в дикій природі. Цікаво, що чехословацький влчак не схильний гавкати, замість цього він покладається на скиглення та виття.

Фото породи

Історія походження

Чехословацька вовча порода стала результатом експерименту схрещення справжніх вовків з німецькими вівчарками. До цього експерименту вчені не були впевнені, чи можна розводити собак і вовків. У 1955 році четверо карпатських вовків (Арго, Брита, Лейді й Сарик) були схрещені з різними німецькими вівчарками. Неймовірно, але потомство виявилося плідним і протягом десятиліття його розводили в чехословацькому комплексі.

Отримані гібриди собак-вовків фізично були більше схожі на вовків. Їх було набагато важче тренувати, ніж німецьких вівчарок. Попри це, гібридні собаки широко використовувалися Чехословаччиною в збройних силах і поліції, навіть як прикордонні собаки. Попри великі зусилля, що були потрібні для навчання цих собак, їх популярність залишалася високою через їх здоров’я та загальні здібності.

У 1982 році порода була схвалена чехословацьким клубом собаківників і стала національною породою Чехословаччини. Їх міжнародна популярність зросла до кінця XX століття. Чехословацький влчак стійкий до зовнішніх впливів, особливо в холодних кліматичних умовах. Цікаво, що ця порода веде дещо нічний спосіб життя, як і вовк.

Зовнішній вигляд

Чехословацький влчак майже не відрізняється від карпатського вовка. Це потужна і спортивна порода, у якої мускулисте тіло і товстий шар шерсті. Самок і самців легко відрізнити один від за розмірами. Самки повинні бути не менше 60 см, в той час, як самці — не нижче 65 см. Самки важать понад 20 кг, а самці — понад 25 кг.

Голова самця більша і ширша, ніж у самки. У обох статей морда набагато довша за череп і закінчується чорним овальним носом. Їхні вуха прямі й трикутні, а очі світло-коричневого або бурштинового кольору. У них великий і плоский торс, а спина злегка вигнута. Ноги прямі та мускулисті. Їх плюшевий і пухнастий хвіст зазвичай спрямований вниз.

Шерсть особливо густа і розкішна в зимові місяці. А влітку вона стає коротшою і тоншою. Колір шерсті може бути жовто-сірим або сріблясто-сірим.

Характер

Зберігаючи свою інстинктивну поведінку, вони прагнуть спілкуватися з іншими собаками, формуючи ієрархії. Подібно вовкам в дикій природі. Цікаво, що чехословацький влчак не схильний гавкати, замість цього він покладається на скиглення та виття.

Незалежні й впевнені в собі, ці собаки не шукають активного спілкування з людьми. Попри це, вони мають можливість жити поруч з сім’ями й часто виявляють лояльність до своїх власників. Через їх природні інстинкти та силу вони не підходять для життя з дітьми або іншими тваринами. Проте, вони радіють, коли знаходяться в компанії собак, схожих на них.

Дуже рання, інтенсивна соціалізація має вирішальне значення. Саме так чехословацька вовча порода зможе існувати поруч з людьми та іншими тваринами. З цих собак виходять фантастичні сторожові. Вони зможуть швидко попередити господаря про небезпеку на їх території.

Догляд

Цей собака не вимагає значного догляду. Регулярної чистки повинно бути достатньо, щоб тримати її шерсть в хорошому стані. Купати потрібно рідко. Майте на увазі, що порода може сильно линяти в певну пору року.

Дресирування

Попри те, що ця порода широко використовується в армії й поліції, вона відома тим, що її важко дресирувати. Послідовні тренування дозволять отримати максимальну віддачу від цього собаки. Часто буде повністю ігнорувати команди, якщо їй набридне та чи інша задача. Частування та інші нагороди, як правило, необхідні, щоб спонукати чехословацького вовчого собаку до дії.

Власник цього собаки повинен бути «ватажком зграї» і домінувати. Чехословацька вовча порода добре ставиться до свого авторитету та буде проявляти повагу й відданість тренеру.

Поширені захворювання

Чехословацька вовча порода схильна до малої кількості захворювань. З огляду на їх походження, не дивно, що іноді вони страждають від дисплазії тазостегнового суглоба.

Харчування

Дуже любить добре поїсти. Раціон харчування повинен бути збалансованим і різноманітним. Годувати собаку потрібно м’ясом і високоякісним кормом. Також варто додавати до харчування вітамінні комплекси.