Поділитися на facebook
Поділитися на pinterest
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin

Петерболд

Петерболди більш доброзичливі та товариські, ніж їх родичі – донські сфінкси та орієнтальні кішки. Вони неймовірно лагідні та грайливі, відмінно ладнають з людьми. Знаходять спільну мову з іншими кішками та навіть собаками. При цьому ігри з іншими тваринами та маленькими дітьми слід контролювати, тому що відкрита шкіра робить петерболда дуже чутливим і сприйнятливим до травм, таких як подряпини та порізи.

Характеристики породи

Інтелект
8/10
Сімейність, привязан.
9/10
Адаптивність
6/10
Енергійність
8/10
Здоров'я
7/10
Линяння
2/10
Любов до дітей
8/10
Товариськість
9/10
Любов до нявкання
7/10
Простота харчування
3/10

Інформація про породу

Країна походження
Росія
Розмір
Коти 23-30 см
Кішки 20-25 см
Вага
Коти 4-5 кг
Кішки 3-3,8 кг
Тип шерсті
Короткошерстий, безшерстий
Забарвлення
Шоколадне, червоне, блакитне, чорне, черепахове, кремове, колорпойнт
Стиль життя
В приміщенні
Тривалість життя
13-15 років
Класифікація FIFe
Категорія IV: “Орієнтальні (східні)” Позначення породи – PEB
Класифікація WCF
Група 4: “Сіамо-орієнтальні короткошерсті” Позначення породи – PBD
Класифікація TICA
PD
Група
Безшерсті (лисі) кішки, короткошерсті кішки, кішки для дітей, кішки для квартири (слухняні кішки)

Фото породи

Історія походження

Порода кішок петерболд була виведена в одному з міст Росії — в Санкт-Петербурзі. Сталося це в кінці 1994 року в результаті експериментального схрещування самки донського сфінкса і самця орієнтальної короткошерстої породи. Представники цієї породи, яких ще називають петербурзькими сфінксами, можуть бути повністю лисими, або з короткою шерстю. З цієї причини петерболдів з прямою шерстю іноді приймають за сіамських котів, а повністю безшерстих — за кішок сфінксів. Але все ж петерболд є генетично окремою породою.

Порода петерболд була визнана і допущена до участі в чемпіонських змаганнях Міжнародною асоціацією кішок в 1997 році та Американською асоціацією любителів кішок у 2008 році. На сьогодні порода петерболд вважається відносно рідкісною породою чистокровних або породистих домашніх кішок.

Зовнішній вигляд

Особливістю кішок породи петерболд є різний тип шерсті. Шерсть петерболда може варіюватися від бархатистої пухнастої до її повної відсутності. Всього налічують п’ять різних типів. Є навіть “ультралисий” тип породи, який відрізняється відсутністю вусів або брів, і липкою на дотик шкірою. Бувають випадки, коли у деяких кішок шерсть значно змінюється протягом перших двох років життя — кішка може втратити частину шерсті або ж, навпаки, обрости нею.

Для цієї породи характерні орієнтальні типи забарвлень, або ж колорпойнт. Кішки, які є власниками орієнтальних забарвлень, можуть мати шоколадне, червоне, блакитне, чорне, черепахове або кремове забарвлення. Шерсть представників породи з забарвленням колорпойнт може бути блакитного, шоколадного, червоного, кремового та інших відтінків.

Петерболд — це дуже витончені кішки, які наділені подовгим типом тіла і довгастою головою. Унікальною особливістю петерболда є те, що у них не тільки довгі кінцівки, але і довгі передні пальці, які дозволяють їм утримувати іграшки та інші предмети. Очі у петерболда мигдалеподібної форми, трохи розкосі. Колір очей — переважно зелений, але у кішок із забарвленням колорпойнт вони можуть бути й блакитними. Хвіст петерболда довгий і тонкий, загострений на кінчику.

Характер

Петерболди більш доброзичливі та товариські, ніж їх родичі — донські сфінкси та орієнтальні кішки. Вони неймовірно лагідні та грайливі, відмінно ладнають з людьми. Знаходять спільну мову з іншими кішками та навіть собаками. При цьому ігри з іншими тваринами та маленькими дітьми слід контролювати, тому що відкрита шкіра робить петерболда дуже чутливим і сприйнятливим до травм, таких як подряпини та порізи. І якщо подібні інциденти відбуваються, їх необхідно продезінфікувати та очистити. Петерболд — це чудові домашні кішки, вони з радістю забираються на коліна своєму господареві та можуть лежати там годинами.

Петерболди дуже вразливі, вони не люблять перебувати на самоті та потребують взаємодії та спілкування з людьми. Ці кішки можуть годинами стежити за членами сім’ї, в якій живуть, поки ті займаються своїми справами. Їм тільки б не залишатися одним в будинку. Іноді у представників цієї породи буває поганий настрій і в таких випадках їх краще не турбувати та не намагатися розвеселити. Потрібно дати їм час і на зміну поганому настрою прийде веселий.

Догляд

Догляд за петерболдом в цілому не можна назвати складним, але все ж власникам цієї кішки доведеться опанувати деякі вміння, щоб забезпечити своєму улюбленцю необхідні умови. Перше, що потрібно знати — представники цієї породи погано себе почувають при екстремальних температурах. Потрібно стежити за тим, щоб петерболду не було занадто холодно — прогулянки на вулиці взимку не рекомендовані. Аналогічно потрібно виключити попадання на кішку прямого сонячного світла. З цих причин петерболд повинен завжди залишатися домашньою хатньою кішкою.

Догляд за шерстю або шкірою петерболда не вимагає багатьох зусиль. Якщо у кішки є шерсть, її періодично потрібно розчісувати спеціальною м’якою кистю. Якщо у неї є лисі плями або вона повністю лиса, їй рекомендується щотижневе купання.

Виховання

Петерболди — це досить енергійні кішки, вони незалежні та розумні, хоча рідко показують це. Їх з легкістю можна навчити відгукуватися на свою кличку, робити нескладні трюки. Петерболди досить спортивні та активні, вони із задоволенням візьмуть участь в різних іграх і розвагах. Привчити улюбленця до лотка не викличе труднощів. А ось привчання до його спального місця займе багато часу, бо петерболд дуже любить спати з членами сім’ї.

Поширені захворювання

У петерболда дуже ніжна шкіра і тому вони схильні до появи меланом. Тому не варто виходити з представниками цієї породи на вулицю в сонячну погоду. Якщо це неминуче, потрібно застосовувати сонцезахисний крем. Крім того, потрібно завжди стежити за тим, щоб будь-які подряпини або порізи були очищені, щоб запобігти зараженню. Оскільки петерболд — це відносно нова порода, поки ніяких спадкових захворювань, до яких вона могла б бути схильна, не виявлено. Водночас існує версія, що ці кішки схильні до легеневих інфекцій. Але ця теорія науково поки не доведена.

Харчування

Годування петерболда — це завдання не з простих. Оскільки у цієї породи метаболізм вище середнього, їх потрібно годувати до п’яти разів на день. Ці кішки їдять багато без почуття міри. Якщо пустити це на самоплив, ожиріння неминуче. Тому приймання їжі повинно бути за розкладом, ні в якому разі не можна залишати наповнену миску з кормом на цілий день. Годувати петерболда можна сухим кормом або натуральними продуктами. Іноді використовується змішаний тип харчування, але ветеринари критикують такий підхід.

З натуральних продуктів петерболду можна запропонувати нежирне м’ясо, каші, овочі та фрукти. Табу для представників цієї породи — шоколад, овочеві консерви, чипси та інші шкідливі продукти. Представники цієї породи не погребують нічим, тому потрібно щоб всі ці продукти знаходилися за закритими дверима.