Бульмастиф

Бульмастифи чудові захисники та охоронці будинку. Вони приязні з дітьми, однак через свої великі розміри випадково можуть їм зашкодити, тому не рекомендують залишати їх наодинці з малюками. До незнайомих людей ставиться насторожено, недовірливо. Собаки дуже хоробрі й завжди будуть захищати того, хто цього потребує.

Фото породи

Історія походження

Бульмастиф — це схрещена порода англійського мастифа й англійського бульдога. Порода з’явилася відносно нещодавно — в XIX столітті, як зазначають джерела — в 1860 році.

Основними критеріями створення бульмастифа були великі, м’язисті розміри собаки в поєднанні зі швидким бігом. Адже метою їхнього виведення була охорона господарств від браконьєрів. Коли бульмастифи помічали браконьєрів, то ловили їх, не завдавали шкоди й охороняли, чекаючи господаря.

У 1933 році бульмастиф був офіційно визнаний окремою породою. Іноді собаку називали «нічним помічником єгерів». Зараз бульмастиф — домашній улюбленець, який прекрасно живе в щасливих сім’ях.

Зовнішній вигляд

Зовнішній вигляд собаки викликає у людей страх і повагу. Бульмастифи великі, сильні, з м’язистим тілом, великою головою зі складками.

Статура широка, потужна. Самці можуть виростати від 63,5 см до 68,5 см і важити від 50 кг до 59 кг. Самки виростають від 61 до 66 см і важать 41-50 кг.

Шерсть у бульмастифів коротка, блискуча, щільно прилягає до тіла. На морді є чорна маска. Можуть бути рудого і тигрового забарвлення; допускається мати невеликі плями білого кольору на грудях.

Характер

Бульмастифи чудові захисники та охоронці будинку. Вони приязні з дітьми, однак через свої великі розміри випадково можуть їм зашкодити, тому не рекомендують залишати їх наодинці з малюками.

До незнайомих людей ставиться насторожено, недовірливо. Собаки дуже хоробрі й завжди будуть захищати того, хто цього потребує. Однак для захисту вони рідко використовують напад, найчастіше бульмастиф просто огородить своїм тілом від джерела небезпеки. Однак важливим для них є захист людей, а не речей.

Бульмастифи довіряють дуже сім’ї, в якій вони перебувають, і потребують від неї любові й ласки. Тому не варто думати, що це бійцівський собака, якого не потрібно гладити та хвалити.

Можуть легко ділити територію з іншими тваринами, які проживають поруч, навіть з кішками.

Догляд

Бульмастифи з раннього віку повинні перебувати в колі людей і звикати до незнайомих облич. Важлива рання соціалізація. Варто постійно гуляти з собакою, спілкуватися, вчити.

Шерсть собаки не потребує багато догляду. Достатньо її регулярно розчісувати, вимивати добре між складками, щоб там не набрався бруд.

Великою перевагою в догляді є те, що представники цієї породи майже не линяють, не доставляють додаткових труднощів. Регулярно перевіряйте подушечки лап на наявність тріщин і на больові відчуття.

Бульмастиф не любить багато бігати, гуляти та бавитися. Для них найкраще проведення часу — лежати й нічого не робити. Однак це може сприяти тому, що собака набере зайву вагу. Тому завжди намагайтеся кілька годин в день займатися активною діяльністю разом з вихованцем.

Дресирування

Цей собака не підходить для невпевнених у собі людей, оскільки вимагає поряд сильного, авторитетного господаря, якого він буде слухатися. Навчання має проходити спокійно, легко, але разом з тим наполегливо. Не давайте собаці часу для того, щоб хитрувати та маніпулювати, адже в цьому вони справжні майстри.

Соціалізація і навчання бульмастифа мають тривати ціле життя, адже їхня поведінка чимось схожа на поведінку підлітка: вони завжди шукають пригод і хочуть пробувати те, що заборонено.

Бульмастиф може повільно виконувати команди, довго думати та уважно вивчати все навколо, перш ніж перейти до навчання. Їм не властива швидкість при запам’ятовуванні дій.

Поширені захворювання

Бульмастиф схильний до переїдання, тому необхідно уважно стежити за харчуванням улюбленця і при можливості дотримуватися спеціальної дієти. У нього може спостерігатися дисплазія кульшового суглоба, артрит.

Харчування

Харчування має бути збалансоване і повноцінне. Найчастіше рекомендують годувати якісним, дорогим кормом і чітко дотримуватися норми за кількістю їжі. Собака завжди має мати окрему миску з чистою водою.