Бедлінгтон-тер’єр

Бедлінгтон-тер’єр веселий, відданий господареві та активний пес. Попри свій милий вид, характер у нього далеко не ангельський. Вихованець має сильний характер, впевненість в собі та прагнення домінувати завжди й всюди. Собаки дуже люблять багато бавитися, особливо з дітьми. До інших тварин вони байдужі, можуть поділити територію з кішками та собаками.

Фото породи

Історія походження

Точної інформації про походження бедлінгтон-тер’єра немає. Вважається, що вони походять від ротберів-тер’єрів.

Ще в XIII столітті далекі родичі цих собак проживали в Великобританії, в місті Бедлінгтон. На честь якого й отримали свою назву тер’єри.

Довгий час собак використовували як домашніх улюбленців. Також їх брали з собою на полювання, де бедлінгтон ловив лисиць і птахів. Вихованці легко могли ловити в будинку мишей.

В Англії цих собак запускали в міські шахти, де вони ловили щурів. У 1897 році вперше зареєстрували стандарт породи. Зараз бедлінгтон-тер’єр дуже популярний у всьому світі, бере участь у виставках, де підкорює глядачів своєю красою.

Зовнішній вигляд

Зовнішність тер’єра дуже незвичайна. Цей собака схожий на овечку. Особлива форма голови схожа на грушу, щелепи подовжені. Шерсть собаки нагадує шубку ягняти, вона м’яка, пухнаста.

Діапазон висоти зазвичай від 38 до 44 см, самки трохи нижчі. Вага коливається від 8 до 11 кг. Зверху голови утворена пишна біла шапочка.

Колір мочки носа відрізняється в залежності від кольору шерсті. Може бути чорним або коричневим.

Очі собаки мають особливість — вони обов’язково повинні бути з незграбним розрізом вік, який справляє враження, ніби очі трикутні. Колір райдужної оболонки залежить від забарвлення шерсті. Вуха маленькі, майже непомітні, низько опущені.

Статура має особливу відмінність — в області попереку спина має куполо подібний вигин. Шерсть коротка, трохи шовковиста, може бути блакитного, підпало-блакитного, пісочного, червонувато-коричневого забарвлення.

Характер

Бедлінгтон-тер’єр веселий, відданий господареві та активний пес. Попри свій милий вид, характер у нього далеко не ангельський. Вихованець має сильний характер, впевненість в собі та прагнення домінувати завжди й всюди.

Собаки дуже люблять багато бавитися, особливо з дітьми. До інших тварин вони байдужі, можуть поділити територію з кішками та собаками. Але якщо господар буде приділяти їм більше уваги, то може прокинутися ревнощі.

Бедлінгтон не боїться шуму і великих компаній, навпаки — він абсолютно не любить проводити час наодинці. Не забувайте хвалити й гладити свого улюбленця — бедлінгтону це дуже подобається.

Догляд

Собака легко може жити у квартирі, але потрібно щодня з ним гуляти мінімум годину. Вони дуже енергійні, тому важливо завжди мати під рукою іграшки. При їх відсутності, тер’єр може почати грати речами побуту.

Вони погано переносять відсутність поруч людей, тому не підійде для тих, хто багато часу проводить на роботі. Бедлінгтон-тер’єр має прекрасну шерсть, яку потрібно регулярно розчісувати.

Приблизно двічі на рік можна йти до грумера на стрижку, адже вони не линяють самостійно. Також потрібно делікатно видаляти шерсть у вухах. Раз на місяць необхідно підстригати кігті та купати.

Дресирування

Дуже важливо з раннього дитинства привчати вихованця до інших людей і тварин, багато гуляти на вулиці, де є активний рух. Давайте іншим людям і дітям можливість погладити собаку, дати їй щось смачне. Так тер’єр зрозуміє, що люди добрі й не буде їх бояться, проявляти агресію.

Характер у собаки трохи впертий, тому вам варто запастися терпінням і ласощами — щоб за правильну поведінку винагороджувати вихованця. У перший рік собака дуже активний, він може багато грати, гризти та кусати. У цій період потрібно заховати від нього дорогі речі та придбати багато іграшок.

Поширені захворювання

Якщо регулярно стежити за станом здоров’я вихованця, то проблем не повинно виникати. У них є схильність до проблем з очима, печінкою, суглобами. Але якщо час від часу відвідувати лікаря і робити перевірки, то собака може без проблем дожити й до 15 років. Важливо також пам’ятати про тимчасову вакцинацію та обробку шерсті від паразитів.

Харчування

Є два способи годування: натуральною їжею або кормом. Якщо годувати харчами, то в раціон має входити м’ясо, рибне філе, фрукти, овочі, рис, кисломолочні продукти. Не можна годувати субпродуктами (печінкою, нирками), зеленню, солодким, копченим, бобовими культурами, капустою.