Австралійський Тер’єр

Австралійський тер’єр дуже активний, енергійний пес, який завжди готовий до будь-яких веселощів. Для них неважливо, що робити, важливо — щоб поруч з ними завжди був господар. Адже ці собаки дуже швидко прив’язуються і звикають до сім’ї. Важливо з раннього віку привчати собаку до правильної поведінки з іншими тваринами. Адже вони не дуже дружні з вихованцями, які проживають на одній території.

Фото породи

Історія походження

Порода з’явилася на світ в XIX столітті в Австралії. Предками австралійського тер’єра є йоркшир-тер’єр і керн-тер’єр. Спочатку порода мала лише мисливські якості та використовувалася для лову щурів і полювання на змій.

Розвиток австралійського тер’єра на батьківщині був паралельним до розвитку ще одного тер’єра — шовковистого, але той використовувався лише в товариських цілях. Близько 1820 року порода почала набувати свою велику популярність серед населення Австралії. Тоді їх називали просто тер’єрами.

Офіційне визнання австралійський тер’єр отримав в 1850 році. Через близько 50 років собака вперше брав участь у виставці в Великобританії, де викликала інтерес у заводчиків з усього світу. Зараз порода визнана і популярна в багатьох країнах і використовується не тільки як робочий собака, але як друг сім’ї.

Зовнішній вигляд

Собаки мініатюрні, але в той час досить міцні. Мають сильне, гармонійне тіло. Шерсть не перевищує 6 см, жорстка на дотик і пряма. На морді, лапах вона коротша, ніж на всьому тілі. На шиї утворена грива. Забарвлення може бути блакитним, пісочним, червоним. Недоліком є ​​білі відмітини.

Висота собак не перевищує 28 см, а вага зазвичай коливається в районі 6-8 кг. Самці можуть бути трохи більші, ніж самки.

Хвіст зазвичай купірують. Мочка носа завжди чорна. Очі маленького розміру, овальні, темно коричневі. Попри свої маленькі розміри, собака володіє відмінними спортивними якостями.

Характер

Австралійський тер’єр дуже активний, енергійний пес, який завжди готовий до будь-яких веселощів. Для них неважливо, що робити, важливо — щоб поруч з ними завжди був господар. Адже ці собаки дуже швидко прив’язуються і звикають до сім’ї.

Важливо з раннього віку привчати собаку до правильної поведінки з іншими тваринами. Адже вони не дуже дружні з вихованцями, які проживають на одній території. Готові завжди боротися за увагу свого господаря і дуже ревниві. Прекрасно дружить з дітьми, особливо школярами та підлітками.

Австралійський тер’єр буде чудовим сторожем будинку, адже недовірливий до незнайомців і має відмінне почуття власності. Завжди готовий слідувати за господарем. Може скласти компанію навіть в подорож за кордон або в поході в гори.

Догляд

Австралійський тер’єр добре відчуває себе в міських умовах, якщо йому дати можливість часто та активно гуляти на вулиці. Рекомендують не менше двох годин на день приділити прогулянкам і спортивним заняттям. У них багато надмірної енергії, яку можна виплеснути за допомогою ігор з м’ячем, бігу на тривалі дистанції, тренувань.

Декілька разів на рік потрібно робити тримінг шерсті, адже вона самостійно не линяє. Після прогулянок важливо протирати собаці лапи й шерсть вологим рушником.

Кігті австралійського тер’єра зазвичай сточуються природним шляхом, але якщо цього не відбувається, потрібно делікатно їх підстригати. Особливої ​​уваги потребують очі, вуха і ротова порожнина вихованця. Старайтесь завжди зберігати їх в чистоті.

Дресирування

Найважливіший момент при навчанні — соціалізація цуценя. З раннього віку потрібно привчати його до інших людей, дозволяти їм його гладити, давати їсти щось смачненьке. Також важливо привчати собаку до правильної поведінки з іншими тваринами. Особливо з кішками.

На навчанні собаки можуть проявляти свій трохи впертий характер, тому найкраще поєднувати ігри та тренування. Австралійський тер’єр дуже непостійний і буває складно втримати його увагу на чомусь одному довгий час, тому не рекомендують, щоб дресирування тривало понад годину.

Поширені захворювання

Хворіє австралійський тер’єр рідко. Їм не властиво мати генетичні захворювання. Але потрібно пам’ятати й вчасно проводити вакцинацію, обробляти шерсть від паразитів.

Важливо не перегодовувати вихованця. У них досить хороший апетит і вони часто можуть просити більше їжі, ніж належить. Якщо господар поведеться, то це може спровокувати ожиріння.

Харчування

Оскільки це мисливська порода, собак рекомендують годувати натуральною їжею. Найкраще вибрати правильний раціон разом з лікарем. Харчування має бути збалансоване і містити в собі достатню кількість білків, вуглеводів, жирів, вітамінів, мінералів.

Категорично не можна давати вихованцеві солодке, копчене, жирне, в’ялене м’ясо, капусту, горох, кістки. У вільному доступі завжди повинна бути чиста питна вода.