Австралійський Короткохвостий Вівчарський Собака

Австралійський Короткохвостий Вівчарський Собака

Австралійський короткохвостий вівчарський собака дуже працьовитий. Їй важко нічого не робити, адже у неї є багато енергії і активності. Собаки люблять свободу, незалежність, тому визнають лише одного господаря. Люблять багато бігати і бавитися, а також витривалі до фізичних навантажень.

Інформація про породу

Інша назваАвстралійський короткохвостий хілер, стампі
ПоходженняАвстралія
ЗрістСамці 46-51 см
Самки 43-48 см
ВагаСамці 18-23 кг
Самки 16-20 кг
ШерстьПодвійна, коротка, пряма, середньої жорсткості
ЗабарвленняЧервоне крапчасте, блакитне крапчасте
Тривалість життя10-14 років
Класифікація МКФСобаки-вівчарі та собаки-скотарі (крім швейцарських собак-скотарів)
ГрупаСлужбові собаки
Вартість$500-600

Фото породи

Історія походження

Австралійський короткохвостий вівчарський собака родом з Нового Південного Уельсу. Тут її вивів погонич скоту Тімменсом для того, щоб собаки охороняли і захищала стада при перегоні їх з пасовищ на ринок Сіднея.

Тоді ще далекі родичі австралійських вівчарських собак — хілери допомагали сім’ям переганяти велику рогату худобу на далекі відстані.

Згодом собаки були продані разом з усім господарством і вчені продовжували їх схрещувати з іншими породами, такими як келпі, далматинці і навіть з бультер’єрами.

Так вдалось вивести породу австралійської короткохвостої собаки.

Після Другої світової війни солдати, які поверталися додому, в Америку і Канаду, привезли собак на батьківщину.

Зовнішній вигляд

Собака великий, але при цьому компактний зі сильними м’язами. Ріст у самців від 46 до 51 см, у самок — від 43 до 48 см. Вага також відрізняється в залежності від статі. У самців вага досягає 18-23 кг, у самок — 16-20 кг.

Цуцики народжуються білого кольору і тільки після дорослішання набувають свого природного кольору. Шерсть у вихованців подвійна, коротка, середньої жорсткості. Є короткий, м’який підшерсток. На бедрах є вичіски, на шиї шерсть довша, ніж на всьому тілі.

Забарвлення буває голубим крапчастим або червоним крапчастим. Якщо у собаки блакитне забарвлення, то вона може мати чорні крапки, але тільки не червоні. А якщо собака червоного забарвлення, то він може також мати крапки чорного або червоного кольору, але ні в якому разі не голубі.

Вуха у вихованця високі з добре загостреними кінцями. Хвіст собаки — не довший за 10 см.

Характер

Австралійський короткохвостий вівчарський собака дуже працьовитий. Їй важко нічого не робити, адже у неї є багато енергії і активності.

Собаки люблять свободу, незалежність, тому визнають лише одного господаря. Люблять багато бігати і бавитися, а також витривалі до фізичних навантажень.

Ці улюбленці розумні і входять у світовий список топ-10 наймудріших порід собак. Не агресивні і добре підходять для утримання в сім’ях, де є маленькі діти.

Характер буває впертим, але якщо собака бачить авторитет господаря, то буде послушний.

Також їм характерно захищати дім, охороняти власність, адже вони уважні і обережні.

Догляд

Австралійський короткохвостий вівчарський собака не потребує багато часу для догляду. Шерсть треба ретельно розчісувати під час линяння. Купати тільки якщо улюбленець забруднився і не може самостійно очиститися. Регулярно оглядати вуха і очі на чистоту, перевіряти зуби. При необхідності підстригати кігті.

Для проживання найкраще підійде заміський дім, де у собаки буде можливість багато бігати і проводити час на свіжому повітрі.

Якщо заводити цю породу для проживання в квартирі, то треба буде багато і активно гуляти, регулярно змінюючи маршрути. Тим самим давати можливість проявляти свій розум і пам’ять.

Дресирування

Навчати собаку треба зразу, як тільки він з’явився в домі. Найкраще, якщо навчати буде одна людина — господар. Вони потребують частих тренувань, ігор і активних прогулянок.

Улюбленці розумні і швидко запам’ятовують команди. Легко і без додаткової допомоги можна навчити їх лежати, відгукуватися на ім’я, ходити в лоток, не шкодити в домі і на дворі. Собака може виконувати різні трюки, змагатися в іграх і випробуваннях.

Поширені захворювання

Собаки мають міцне здоров’я, але мають схильність до деяких захворювань. Наприклад, до прогресуючої сліпоти, дисплазії тазобедренного суглобу, браку зубів через недостатню кількість вітамінів.

Харчування

Годувати рекомендується натуральною їжею, а не кормом. Раціон формувати зі свіжих продуктів. Цуцикам давати багато сиру. Дорослим собакам м’ясо, рибу, овочі (можна тушкувати), крупи, яйця. Також можна додавати в раціон вітаміни. Не можна давати солодке, копчене, цитруси, жирне м’ясо.