Англійський Той-тер’єр

Собака дуже темпераментний, грайливий, досить гучний і упертий, але без зайвої нервозності: це справжній тер’єр-щуролов. За часів вікторіанської Англії ця порода очищала старі вулиці від надлишку щурів, а також брала участь в щурячих боях. Проте Англійські той-тер’єри дуже доброзичливі до людей. Вони дуже грайливі і енергійні, але при цьому можуть провести весь день у сімейному колі.

Фото породи

Історія походження

Предками англійського той-тер’єра стали старі англійські чорно-підпалі тер’єри, які не збереглися у своєму первозданному вигляді до сьогоднішнього часу. Багато хто помилково стверджує, що англійський той-тер’єр і манчестерський тер’єр — це назва однієї і тієї ж породи. Проте, Міжнародна кінологічна федерація вивела відмінності цих двох порід і встановила стандарти.

Той-тер’єри були дуже жвавими та мали попит в Англії XVIII-XIX століття. Вони були мисливськими собаками, а також ця порода часто використовувалася у так званих щурячих боях. В XIX столітті англійський той-тер’єр з чорно-підпалим забарвленням став популярним як декоративний квартирний собака. Після довгих селекційних робіт в 1962 році було введено остаточну назву цієї породи «англійський той-тер’єр».

Зовнішній вигляд

Англійський той-тер’єр дуже мініатюрна, але гарна по статурі порода собак. Має гарне здоров’я. Зріст представників цієї породи становить від 25 до 30 см, а вага — 3-4 кг. Характерною рисою той-тер’єра є високо розташовані вушка у формі полум’я свічки. Основне забарвлення — чорний з яскравими підпалинами, колір і форма яких строго контролюється. Ця порода має темні, глибоко посаджені очі мигдалеподібної форми. Хвіст повинен бути коротким, шаблевидний. Лапи стрункі, поставлені строго паралельно. Англійський той-тер’єр має зрощені пальці — це його звичайна риса.

Характер

Собака дуже темпераментний, грайливий, досить гучний і упертий, але без зайвої нервозності: це справжній тер’єр-щуролов. За часів вікторіанської Англії ця порода очищала старі вулиці від надлишку щурів, а також брала участь в щурячих боях. Проте Англійські той-тер’єри дуже доброзичливі до людей. Вони дуже грайливі і енергійні, але при цьому можуть провести весь день у сімейному колі.

Як і багато маленьких собак, англійський той-тер’єр володіє «комплексом Наполеона» і не завжди об’єктивно оцінює свої сили. Також вони дуже ревниві. Якщо у вашому будинку вже є тварини, краще приводити у сім’ю цуценя той-тер’єра і ймовірність дружби буде вище.

Догляд

Догляд за англійським той-тер’єром дуже простий. Ці собачки мають дуже коротку шерсть, тому вони не линяють. Той-тер’єр не потребує регулярного вичісування і стрижці. Після вигулу найкраще акуратно протирати вихованця вологим рушником і мити лапки. Англійські той-тер’єри не мають характерного «собачого» запаху, тому досить їх мити три рази на рік.

У холодну пору року варто одягати теплий комбінезон, інакше під час прогулянок песик змерзне. Собаки цієї породи легко звикають до одягу і не відчувають особливого дискомфорту. Варто тільки декілька разів нарядити той-тер’єра й він буде комфортно почуватися. У спекотну пору варто також подбати про песика і одягати його в спеціальний одяг, який захистить від сонячного удару.

Дресирування

Ця порода дуже вперта і енергійна, тому навчання необхідно. Дресирувати той-тер’єрів варто поступово і бажано в один і той же час. Через непосидючість і вибуховий характер цієї породи, варто часто змінювати вид діяльності на тренуваннях. Якщо докладете трохи зусиль до навчання той-тер’єра, то неодмінно отримаєте слухняного пса.

Поширені захворювання

Англійські той-тер’єри мають схильність до серцево-судинних захворювань, які можуть призвести до летального результату. Лікування цих хвороб починають при появі первинних ознак. Ще одна особливість породи — це відкрите тім’ячко. Важливо розуміти, що випадковий удар той-тер’єра по голові може призвести до нещасного випадку. Деякі представники цієї породи страждають від глаукоми, але це рідкісні випадки.

Харчування

Англійські той-тер’єри не перебірливі в їжі, але варто пам’ятати один момент — деякі представники цієї породи схильні до повноти, тому не варто використовувати ласощі як заохочення. Декілька разів на тиждень пес повинен отримувати сирий або ж варений жовток. Також у раціон собаки повинні входити крупи: гречка, рис і геркулес. Овочі можна давати як у вареному, так і в сирому вигляді. Приберіть з раціону свого вихованця свинину, баранину, будь-яку ковбасу, сосиски. Курку, курячі та яловичі субпродукти той-тер’єру можна давати тільки у вареному вигляді.