Англійський Мастиф

На вигляд англійський мастиф дуже грізний і лячний. Однак насправді це дуже хороші, врівноважені собаки, які ніколи не проявляють надмірну агресію, а завжди слухаються свого господаря. Мастиф не любить довго та активно гуляти. Для нього найкращим проведенням часу є коротка прогулянка і відпочинок.

Фото породи

Історія походження

Історія породи дуже давня, оскільки вважається, що предками англійських мастифів були тибетські мастифи, які заселяли території Вавилона, Єгипту, Греції, Персії.

У Стародавньому Римі собаки брали участь в гладіаторських боях і там отримали назву «мастиф». У Великобританію собак привезли сакси, які заселяли її території.

В XI столітті мастифів використовували під час полювання і вони дуже спритно себе зарекомендували. Також англійські мастифи охороняли та стежили за рабами.

Розведення чистокровної породи мастифів припало на час правління Тюдорів і Стюартів. Незабаром, коли в Англії вийшов указ про заборону цькування тварин, попит на мастифів різко зменшився і порода почала зникати. Перша і Друга світова війна негативно вплинули на породу, оскільки після війни у світі було всього 14 англійських мастифів.

Вчені й селекціонери тривалий час працювали над відновленням породи, використовуючи для цього американських собак. На щастя, їм це вдалося і зараз англійські мастифи популярні в усьому світі.

Зовнішній вигляд

На вигляд собака великий, міцний, гармонійно складений. Висота мастифа може бути від 77 до 79 см, вага коливається від 70 до 90 кг. Самки зазвичай менші, ніж самці.

Шерсть в англійського мастифа коротка, з густим підшерстком, блищить. Шерсть може бути абрикосового, сріблястого, темного, тигрового, пісочного, коричневого забарвлення. Морда у собаки чорна.

У собаки є надбрівні дуги, які чітко виділяються на обличчі. Також навколо морди є злегка обвислі брилі.

Характер

На вигляд англійський мастиф дуже грізний і лячний. Однак насправді це дуже хороші, врівноважені собаки, які ніколи не проявляють надмірну агресію, а завжди слухаються свого господаря.

Мастиф не любить довго та активно гуляти. Для нього найкращим проведенням часу є коротка прогулянка і відпочинок. Англійський мастиф добре товаришує з дітьми, охороняє їх від небезпек і завжди намагається бути там, де вони.

Представники породи слухняні під час прогулянки. Вони не реагують агресивно на дратівливі чинники, а тікають від них. Наприклад, він ніколи не буде гавкати на чужих собак і на гучні машини. Він просто піде від них якомога далі.

Догляд

Оскільки англійські мастифи — дуже великі собаки, через свої габарити їм важко буде жити в міській квартирі. Для них найкраще підходить особняк.

Купати собаку рекомендують раз на півроку, або в міру забруднення. Шерсть англійського мастифа не довга, однак вона линяє. Тому щодня варто розчісувати вихованця спеціальною щіткою. Систематично треба перевіряти вуха й очі, якщо вони не в хорошому стані, то потрібно їх протирати ватним диском.

У мастифів часто може виділятися слина. Тому варто завжди мати при собі суху серветку і витирати улюбленцю морду. Це допоможе уникнути розвитку бактерій.

Дресирування

Розміри тварини часто можуть ввести господаря в оману. На вигляд дорослий і великий мастиф насправді може бути ще щеням, який хоче постійно бавитися.

Навчати тварину треба з перших днів появи в будинку. Найголовніше — навчити що господар в хаті ви, а не він. Адже англійський мастиф часто може проявляти лідерську позицію.

Ефективними в навчанні будуть похвала і заохочення вихованця. Британський мастиф любить ніжність і ласку господаря, тому ніколи не треба на них кричати або змушувати виконувати команди.

Фахівці рекомендують в тренуванні дотримуватися чіткого розпорядку. Собаки охочі слухатися ввечері, коли знають, що їх чекає смачна вечеря і сон. Навчання має тривати близько години.

Поширені захворювання

Мастиф англійський — собака з міцним здоров’ям, але у них можуть спостерігатися такі хвороби:

• дисплазія суглобів;
• лейкоз;
• алергія;
• захворювання очей.

Харчування

Прогодувати англійського мастифа досить важко, адже він дуже багато їсть. Є два варіанти годування — натуральна їжа і корми. Господар повинен сам вирішити, як краще годувати вихованця. Дорослу собаку потрібно годувати двічі на день.