Англійський Фоксхаунд

Досвідчені власники вважають лисячого гончака відмінним компаньйоном як для будь-якого з членів сім’ї, включаючи дітей різного віку, так і для тварин. Англійський фоксхаунд — доброзичливий і врівноважений. Дуже любить активний відпочинок і з радістю складе вам компанію в пробіжках. Непогано себе проявлять також і в якості охоронця, до сторонніх людей ставляться з недовірою. Найголовнішою особливістю породи вважається гучний і дзвінкий гавкіт.

Фото породи

Історія походження

Англійського фоксхаунда заведено вважати найвідомішим гончаком Англії. Назва породи прямо пов’язана з дослівним перекладом, який означає: «переслідувач лисиць». Звідси й існує друга назва собаки — англійський лисячий гончак. У формуванні породи взяли участь кельтські гончаки, грейхаунд, тер’єри та навіть бульдог.

До сьогодні досі невідомо, хто вивіз породу на американський континент. Є кілька версій: у 1650-му році собак доставив селекціонер і собачник Роберт Брук. А якщо вірити іншим джерелам, то англійський гончак з’явився в Америці в 1738-му році, і був привезений туди лордом Фейрфаксом. Тоді ж порода активно використовувалася для створення інших гончаків. Наприклад, американського фоксхаунда та російського гончака. До речі, американська версія фоксхаунда зараз є офіційним символом штату Вірджинія. У 1880-му році популярність англійського фоксхаунда дуже зросла, на той час в Англії налічувалося вже близько семи тисяч особин породи. У 1905-му році породу визнали Американським клубом собаківництва, а в 1955-му році англійський фоксхаунд офіційно визнаний і Міжнародною кінологічною федерацією.

Зовнішній вигляд

Англійський лисячий гончак — гармонійний і потужний собака. Має не масивний і міцний череп. Голова відповідає корпусу, перехід від чола до морди помірний. Навколо морди присутні характерні для породи «веснянки». Морда квадратна, довга. Очі середнього розміру з дуже уважним поглядом.

Висячі трикутні вуха (форма може бути ще ближче до овальної), притиснуті до голови. Шия добре розвинена, злегка вигнута. Спина сильна і широка. Хвіст посаджений високо, на рівні спини (ніколи не закинутий на спину). Щільна і густа шерсть, коротка. Забарвлення різноманітне, найчастіше лимонно-рябе або біле (чверть тіла), з чорними плямами, навколо яких присутні яскраво-руді плями.

Характер

Досвідчені власники вважають лисячого гончака відмінним компаньйоном як для будь-якого з членів сім’ї, включаючи дітей різного віку, так і для тварин. Англійський фоксхаунд — доброзичливий і врівноважений. Дуже любить активний відпочинок і з радістю складе вам компанію в пробіжках. Непогано себе проявлять також і в якості охоронця, до сторонніх людей ставляться з недовірою.

Найголовнішою особливістю породи вважається гучний і дзвінкий гавкіт. Тому досить часто англійського фоксхаунда рекомендується утримувати саме в приватному будинку, а не у квартирі. Цікавим є той факт, що у представників породи погано розвинений нюх і на полюванні лисячий гончак покладається тільки на свій точний зір. Часто використовують для полювання в зграях, бо в такому варіанті полювання вони працюють найбільш злагоджено. З дітьми англійський фоксхаунд буде ніжний і грайливий. Вони дуже швидко прив’язуються до членів сім’ї та важко переживають самотність.

Догляд

Англійський фоксхаунд потребує тривалих прогулянок і певної фізичної активності, бо виступає в ролі енергійного собаки з особливими потребами. Догляд за шерстю нескладний, вона у лисячого гончака коротка і досить жорстка. Вичісуйте вихованця раз на тиждень спеціальною щіткою, щоб підтримувати здоровий вигляд і загальний стан шерсті.

Линяння середнє і більше сезонне. Через наявність білого забарвлення шерсть просто більш помітна. Щоб не допустити вушних інфекцій — ретельно стежте й очищуйте вуха кілька разів на тиждень. Також хоча б раз на тиждень оглядайте очі. Купайте вихованця в разі потреби, не мучте кількістю водних процедур, щоб не пересушити шкіру. Кігті бажано підстригати кілька разів у два-три місяці.

Дресирування

Поставтеся до занять з дресирування з терпінням необхідною строгістю, адже англійський фоксхаунд дуже впертий. Його увага може розсіюватися абсолютно на все навколо. Тому вам краще з раннього віку показати вихованцеві свою авторитетну позицію і досягти взаємоповаги. Не проявляйте агресії та підготуйтеся до того, що відразу все не вийде. Приєднайте трохи фантазії, вигадайте цікаві ігрові форми та намагайтеся підтримувати тільки позитивний настрій. Не припиняйте процес навчання і не пропускайте тренування, якщо хочете вивчити виконання певних команд і виховати слухняного собаку.

Поширені захворювання

Попри досить міцне здоров’я і сильний імунітет, англійський фоксхаунд має схильність до деяких хвороб. Наприклад:

• епілепсія;
• гіпотиреоз;
• кардіоміопатія;
• дисплазія тазостегнового суглоба;
• глухота;
• захворювання нирок.

Харчування

В їжі англійський лисячий гончак невибагливий. Собака добре їсть натуральну їжу, але тоді 1/3 раціону має становити м’ясо. Також ветеринари рекомендують підбирати збалансований раціон. Для цього добре підійде сухий корм преміумкласу, в якому буде присутня необхідна норма вітамінів для формування здорового кістяка вихованця.