Представники породи мають володіють добрими захисними якостями, вони нікому не дозволять наблизитися до своєї території. Недовірливо і насторожено ставляться до незнайомців. Однак в родині вони справжні улюбленці, які хочуть багато ласки й любові. Особливо добре ставляться до дітей, тому собаку можна без проблем залишати в ролі няні та ні про що не турбуватися.
Інша назва | Анатолійський карабаш, кангал, кангальський карабаш |
Походження | Туреччина |
Зріст | Самці 74-81 см Самки 71-79 см |
Вага | Самці 50-65 кг Самки 40-55 кг |
Шерсть | Дуже міцна, пряма та добре покриває все тіло |
Забарвлення | Може бути чорним, тигровим і поєднувати до трьох кольорів одночасно |
Тривалість життя | 10-13 років |
Класифікація МКФ | Пінчери, шнауцери, молоси та швейцарські гірські собаки |
Група | Собаки для охорони, собаки для захисту |
Вартість | $1000-1800 |
Анатолійська вівчарка є однією з найдавніших порід собак в цілій Азії. Вважається, що собака відомий ще з часів Вавилона. Підтверджують давнє походження собаки зображення на анатолійських барельєфах.
Вважають, що стародавні анатолійці використовували собаку під час полювання на диких звірів, адже анатолійська вівчарка могла перемогти навіть левів. Одна з версій полягає в тому, що древніми родичами собаки були азійські вовки.
Анатолійський карабаш не використовувалася для випасу стад, він лише захищав худобу від диких тварин. Зараз в Британському музеї збережено багато історичних барельєфів, що зображують анатолійських вівчарок.
У сучасній Туреччині собак використовують в якості сторожових, і там вони мають багато різних назв. В інших країнах порода не така популярна.
В анатолійської вівчарки струнке тіло, вона сильна, швидка і мускулиста. У собаки міцна шия, широкі груди й високий зріст. Анатолійська вівчарка є в списку найбільших світових порід собак.
Самці помітно відрізняються від самок: висота самця може бути від 74 до 81 см, висота самок становить 71-79 см. Вага самців може досягати 65 кг, максимальна вага самок 55 кг.
В анатолійської вівчарки широка голова, сильна щелепа, губи трохи звисають.
Шерсть дуже міцна, тісно покриває все тіло, коротка. Забарвлення шерсті чорне, тигрове, біле і може складатися одночасно з трьох кольорів.
Представники породи мають володіють добрими захисними якостями, вони нікому не дозволять наблизитися до своєї території. Недовірливо і насторожено ставляться до незнайомців. Однак в родині вони справжні улюбленці, які хочуть багато ласки й любові.
Особливо добре ставляться до дітей, тому собаку можна без проблем залишати в ролі няні та ні про що не турбуватися. Анатолійська вівчарка дуже розумна і спостережлива, вона любить, коли з нею спілкуються, як з повноцінним членом сім’ї.
Прекрасно приживаються з іншими тваринами, адже лідерські захисні якості сприяють тому, що анатолійська вівчарка буде захищати не тільки територію, а й усіх, хто на ній проживає.
Анатолійська вівчарка добре плаває, швидко бігає на довгі дистанції й любить активно проводити час. Лінь і постійний відпочинок можуть негативно впливати на настрій і характер собаки.
Для квартирного проживання анатолійські вівчарки не підходять. Також не рекомендують, щоб собака жила у вольєрі або на прив’язі. Найкращим варіантом буде вільна територія біля будинку з окремим місцем для сну і їжі. Декілька разів на місяць можна виїжджати з вихованцем в ліс на природу.
Шерсть не потрібно часто вичісувати, достатньо кількох разів на тиждень. Якщо ж процес линяння — тоді через день. Купати треба двічі на рік або в міру забруднення.
Оскільки анатолійська вівчарка дуже активна та енергійна, їй має бути забезпечено регулярні фізичні навантаження. Також стежте, щоб у собаки були свої іграшки.
Раз на тиждень варто чистити зуби, раз на місяць — підстригати кігті. Систематично перевіряти чистоту вух.
Для анатолійської вівчарки важливо з раннього віку зрозуміти, хто в домі господар. Рання соціалізація не менш важлива для зменшення ризику неконтрольованої агресії.
Важливо з раннього віку привчати собаку до послуху, займатися активними вправами, іграми, бігом. Анатолійська вівчарка дуже розумна і вона ніколи не буде виконувати безглузді на її думку, команди. Важливо з дитинства відучити вихованця багато і голосно гавкати на незнайомців, адже їм це властиво.
Здоров’я в анатолійської вівчарки міцне, але не варто забувати про регулярне щеплення, потрібно також обробляти регулярно шерсть від бліх і кліщів. Тоді собака може прожити довго. Єдиною спадковою хворобою, яка може розвиватися є дисплазія тазостегнового суглоба.
Собака не примхливий в харчуванні та готовий їсти все, що ви йому даєте. Основною їжею повинно бути м’ясо, якого в порції повинно бути більше, ніж інших страв. Годувати дорослу собаку потрібно двічі на день.