Анатолійська Кішка

Анатолійська кішка – розумний, активний і допитливий вихованець. Вона сильно прив’язана до господаря, може проводити весь час з ним. Представники породи володіють неабияким інтелектом. Якщо їм щось потрібно, вони вкажуть на це за допомогою звуків і жестів. Також кішкам притаманне почуття ритму, вони добре сприймають музику, можуть рухатися в такт.

Фото породи

Історія походження

Анатолійська кішка вперше з’явилася на вірменському нагір’ї понад 1000 років тому. Вона була дикою, поки жителі регіону Анатолія її не одомашнили. Звідси й назва породи. Анатолійську кішку часто плутають з турецьким ваном. Обидві породи виникли на місцевості поблизу озера Ван і мають зовнішню схожість.

Попри тисячолітню історію, кішка отримала світову популярність тільки на початку 90-х років XX століття. Тоді три турецькі породи постали на виставці в Німеччині. Анатолійська отримала найбільше визнання публіки. Але до початку XXI століття її все ж вважали різновидом турецького вана. Тільки у 2000 році вона отримала офіційне визнання як окрема порода.

Зовнішній вигляд

Для породи характерний диморфізм, тобто коти помітно більше кішок. У обох тіло середньої довжини, передня частина ширше таза. Шия вихованця масивна. Голова середніх розмірів, трикутної форми. Підборіддя і вилиці добре виражені. Вуха великі, високо посаджені. Очі великі, розкосі, можуть бути різних кольорів.

Кінцівки кішки пропорційні тілу, недовгі, лапи потужні. Хвіст середньої довжини, опущений вниз. Шерсть анатолійської кішки не має підшерстя, коротка і м’яка. Забарвлення може бути різним: білим, сірим, рудим, чорним, блакитним, черепаховим.

Характер

Анатолійська кішка — розумний, активний і допитливий вихованець. Вона сильно прив’язана до господаря, може проводити весь час з ним. Представники породи володіють неабияким інтелектом. Якщо їм щось потрібно, вони вкажуть на це за допомогою звуків і жестів. Також кішкам притаманне почуття ритму, вони добре сприймають музику, можуть рухатися в такт.

З дітьми ладнають добре, не проти пограти та попустувати з ними. До незнайомців відносяться цілком нормально. Анатолійська кішка легко знаходить спільну мову з іншими тваринами. Хіба що маленьких звірят, по типу птахів і гризунів, може сприйняти за здобич.

Догляд

Кішку можна утримувати як у квартирі, так і в будинку з ділянкою. Останній варіант буде навіть плюсом. Адже вихованець любить прогулянки на свіжому повітрі, все-таки дика натура дає про себе знати. Щоб під час прогулянки хвостатий не потрапив в халепу, використовуйте шлею і повідець.

У плані догляду за шерстю анатолійська кішка не вибаглива. Коротку м’яку шерсть досить вичісувати раз на два тижні. Вихованець любить водні процедури, але купати часто не рекомендується. Не забувайте про стрижку кігтів кожні два тижні, а також купіть кішці точилку для кігтів. Так ваші меблі залишаться цілими. Обов’язково придбайте улюбленцю лоток і регулярно змінюйте наповнювач в ньому.

Виховання

Завдяки гострому розуму і слухняності кішку легко виховувати. Вона швидко привчається до лотка і чудово розуміє господаря. Порода добре піддається дресируванню. Якщо приділити цьому час, вихованця можна швидко навчити базових команд і трюків. Головне в процесі навчання підтримувати хвостатого, мотивувати його смаколиками. Не тисніть морально на вихованця, нехай він сприймає це як гру. В кінцевому підсумку можна навчити кішку розпізнавати предмети й отримати користь для себе. Наприклад, анатолійська кішка здатна приносити господареві капці або пульт від телевізора.

Поширені захворювання

Виведена природним шляхом порода не схильна до генетичних захворювань. Однак як і іншим кішкам анатолійській властиві такі хвороби:

• паразити (глисти, кліщі, блохи);
• токсоплазмоз;
• екземи;
• сказ.

Щомісяця проводіть кішці дегельмінтизацію, а також купайте її шампунем від бліх. Не менше трьох разів на тиждень очищайте зуби вихованця від нальоту. Так ви зможете запобігти стоматологічним хворобам. Раз на пів року хвостатого варто показувати ветеринару і проводити планову вакцинацію.

Харчування

Попри відмінний апетит, анатолійська кішка не схильна до ожиріння. Фахівці рекомендують годувати вихованця сухими кормами. Це швидко і корисно, адже до їх складу входять необхідні вітаміни та мінерали. Також корм непогано справляється із зубним нальотом.

Що стосується натуральної їжі, то кішці до душі сире м’ясо. Однак краще його все-таки відварювати. Основу раціону в ідеалі становлять нежирне м’ясо і субпродукти. Під цей критерій підійдуть телятина і курятина. Також не зайвими будуть яйця, морська риба, злакові культури. Кішці можна давати й молочні продукти: сир, сметану, кефір. Не забувайте про фрукти, овочі, зелень. Вони містять вітаміни й мінерали та дуже корисні для організму вихованця.