Американський Кокер-спанієль

Американський кокер-спанієль хоч не виглядає так переконливо, як інші мисливські собаки, але вважається незамінним помічником вдома і на полюванні. Зараз це скоріше домашній пес, ніж мисливський. Він рішучий, сміливий та чуйний. Готовий швидко прийти на допомогу господарю. Ставлення до незнайомців спокійне, абсолютно без агресії.

Фото породи

Історія походження

Історія американського кокер-спанієля починається ще в XIV століття. Саме тоді порода часто згадувалася на сторінках тогочасної літератури. З Іспанії до Англії моряки раз у раз привозили нових собак. Вони відрізнялися один від одного зовнішнім виглядом, зокрема шерстю, забарвленням та конституцією. Мали вони й спільні риси, а також чудові робочі якості.

Назва породи прямо пов’язана зі своєю мисливською спеціалізацією, тобто полюванням на птахів вальдшнепа. В перекладі з англійської мови «woodcocks» — це «вальдшнепи». Кокер-спанієлів часто називали іспанським собакою, бо «spaniel» від Spain — це «Іспанія».

Поширення породи Америкою почалося з середини XIX століття. Ймовірно, розведення та селекційна робота над створенням породи була розпочата у 1880 році. В 1881 році у США був створений Перший клуб любителів породи американського кокер-спанієля. Порода досить швидко завоювала серця багатьох мисливців на своїй батьківщині.

У 1946 році породу визнав Американський клуб собаківництва. Офіційний стандарт і визнання Міжнародною кінологічною федерацією американський кокер-спанієль отримав тільки у 1970 році. Зараз представників породи використовують не тільки як рушничного мисливського пса, але і як собаку-компаньйона.

Зовнішній вигляд

Зовнішність американського кокер-спанієля точно не сплутаєш ні з якою іншим собакою. Це компактний собака з гармонійною статурою й благородним видом. Вважається найменшим представником мисливського собаки. Зріст американського кокер-спанієля не перевищує 39,4 см, а нормальна вага варіюється в межах від 7-14 кг. Має округлий череп і виражені підняті надбрівні дуги.

Морда квадратної форми, широка. Очі мигдалеподібної форми, великі, з дуже уважним і ласкавим поглядом. Зазвичай темного кольору. Вуха посаджені на лінії очей, дуже довгі, висячі. Виражена довга та сильна шия. Глибокі й широкі груди. Пряма спина. Кінцівки компактні з міцним кістяком і розвиненою мускулатурою. Хвіст невеликий та посаджений на рівні спини, прямий, може бути купований.

Шерсть щільна, на дотик шовковиста з густим підшерстям. Може бути пряма та в деяких місцях хвиляста. Наприклад, по тулубу середньої довжини, а на вухах, грудях, животі й кінцівках найдовша. Допустимі забарвлення: однотонне чорне або кремове. Також коричневе з підпалом до насиченого червоного зі світлими мітками.

Характер

Американський кокер-спанієль хоч не виглядає так переконливо, як інші мисливські собаки, але вважається незамінним помічником вдома і на полюванні. Зараз це скоріше домашній пес, ніж мисливський. Він рішучий, сміливий та чуйний. Готовий швидко прийти на допомогу господарю.

Ставлення до незнайомців спокійне, абсолютно без агресії. Попередить ненав’язливим гавкотом про прихід непроханих гостей. Але все ж в ролі сторожового пса не згодиться. Занадто добра вдача американського кокер-спанієля не дозволить йому відлякати недоброзичливця. Дуже прив’язаний до членів сім’ї. Здатний відчувати всі емоції та настрій господаря.

Відмінною особливістю американського кокер-спанієля вважається його чутливий характер. Якщо він затаїв образу, то це надовго. Вирішити це можна тільки підвищеною увагою до вихованця, активною грою або прогулянкою. Вкрай важко переносить самотність і може подумати, що його байдуже залишили назавжди. Тому для людей з щільним робочим графіком не підійде. Також американський кокер-спанієль — це справжній друг для дітей. Він настільки любить дітей, що готовий цілими днями проводити з ними час. Кращої «няні» для вашої дитини ви точно не знайдете.

Догляд

При погляді на американського кокер-спанієля нескладно здогадатися, що саме потребує найбільшої уваги. Щоб зберегти в ідеальному стані довгу та хвилясту шерсть вихованця необхідно регулярно вичісувати її кожні два дні. Також купати кожні кілька тижнів, обов’язково зі спеціальним шампунем. Він буде доглядати за шерстю і не даватиме їй сплутуватися.

Важливою умовою догляду за шерстю є обов’язкова сушка феном після кожного купання Якщо ретельно не просушувати шерсть вихованця, там буде утримуватися зайва волога. Це вплине на розвиток грибка. Рекомендується підстригати вихованця кожні три-чотири місяці. Також належної уваги вимагають вуха американського кокер-спанієля. Оглядайте та очищуйте їх тричі на тиждень. Кігті зазвичай сточуються самостійно на прогулянках, але якщо цього недостатньо, то підрізайте їх щомісяця.

Дресирування

Пам’ятайте, що будь-який вихований собака — це результат кропіткої праці та наполегливого навчання. Через свій відданий та м’який характер, американський кокер-спанієль зазвичай швидко запам’ятовує необхідні команди й з задоволенням виконує їх. У дресируванні вихованця дуже важливо не перегинати палицю й не піддаватися агресії. В такому випадку собака просто закриється та стане некерованим.

Поширені захворювання

Єдине, з чим американському кокер-спанієлеві не пощастило — це здоров’я. Порода схильна до виникнення хвороб, в тому числі й спадкових:

• алергічні реакції;
• ожиріння;
• вушні інфекції (в занедбаному стані може призвести до втрати слуху);
• дерматити;
• гіпотиреоз;
• гемолітична анемія;
• дисплазія кульшового суглоба;
• офтальмологічні хвороби (глаукома, атрофія сітківки ока, сухе око);
• епілепсія;
• доброякісні й злоякісні пухлини.

Харчування

Головним критерієм підбору раціону для американського кокер-спанієля повинна бути мінімальна жирність їжі. Представники породи схильні до набору зайвої ваги та мають хороший апетит. Тому раціон повинен бути збалансованим і повністю залежати від активності собаки.