Власники американського керла говорять про його доброзичливий характер. Він добре пристосовується до будь-яких умов життя і зовсім невимогливий. Американський довгошерстий керл не проти провести час з дітьми, з ними він ладнає чудово. Однак за активними іграми з непосидами варто спостерігати – зігнуті вуха керла схильні до травм.
Походження | США |
Розмір | Коти до 40 см Кішки до 38 см |
Вага | Коти 4,5-5 кг Кішки 2,5-4,5 кг |
Тип шерсті | Напівдовгошерстий |
Забарвлення | Можливі будь-які кольорові варіації |
Стиль життя | В приміщенні |
Тривалість життя | 12-16 років |
Класифікація FIFe | Категорія II: “Напівдовгошерсті” Позначення породи – ACL |
Класифікація WCF | Група 2: “Напівдовгошерсті” Позначення породи – ACL |
Класифікація TICA | AL |
Група | Довгошерсті кішки |
Вартість | $1200-1600 |
Формування породи американського довгошерстого керла почалося нещодавно. Це дає всі підстави вважати породу порівняно молодою. У 1981 році в штаті Каліфорнія, у місті Лейквуд, подружня пара знайшла самотню кішку, якій вони дали притулок. Їхню увагу привернув зовнішній вигляд кішки — її вуха були незвично вигнуті, а шерсть на них також незвично завивалася. Трохи пізніше кішка народила кошенят з такими ж особливостями. Над потомством кішки почалася селекційна робота, з метою вивести нову породу. Вже у 1983 році новостворену породу показали на каліфорнійській виставці кішок.
Фелінологи які працювали над формуванням породи, дали їй таку назву саме через вигнуті вуха. У прямому перекладі з англійської мови “curl” — це завиток. Дослідження породи американського керла показали, що ця особливість — природна мутація гена, який відповідає за вуха. Є зареєстровані поодинокі випадки, коли кошенята американського керла народжуються з прямими вухами. Вони мають назву керл-страйт і найчастіше продаються як звичайні домашні коти.
У 1985 році американський довгошерстий керл отримав офіційне визнання Міжнародною асоціацією любителів кішок TICA. Порода вважається рідкісною, але її все ж можна зустріти у США, Японії та Австралії.
Представники американського довгошерстого керла — це невеликі й стрункі коти. Їх вага не повинна перевищувати п’яти кілограмів. Довжина в півтора рази перевищує висоту кішки в холці. Статура злегка витягнута, але гармонійна, кішка виглядає елегантно. Голова середнього розміру, подовжена і без різких обрисів. Морда клиноподібної форми.
У профіль помітний легкий підйом при переході від рівня нижньої повіки до чола. Очі великі, за формою нагадують лісовий горіх, поставлені широко і трохи розкосо дивляться. Колір очей пов’язаний із забарвленням шерсті, найчастіше темно-бурштиновий. У пойнтових кішок можливий тільки блакитний колір очей.
Вуха широкі, високо поставлені та обов’язково з вигнутими кінчиками. Кут вигину вуха повинен бути не менше 90 градусів. Остаточно кут формується приблизно до чотирьох місяців життя вихованця. Вигин вух буває трьох ступенів. Спочатку йдуть злегка загнуті вушка, потім трохи більше і найбільш престижний варіант вух — загнуті півмісяцем. Шия досить мускулиста. Кінцівки помірної довжини. Лапи компактні. Хвіст пухнастий і довгий, до кінця звужується.
Відповідно до стандарту породи, шерсть вважається напівдовгою. На дотик шерсть не дуже густа, а скоріш тонка і шовковиста. Підшерстя досить рідке. Допустимі забарвлення американського довгошерстого керла: торті, таббі, біколор, колорпойнт, а-ля сіамські коти або одноколірне.
Власники американського керла говорять про його доброзичливий характер. Він добре пристосовується до будь-яких умов життя і зовсім невимогливий. Американський довгошерстий керл не проти провести час з дітьми, з ними він ладнає чудово. Однак за активними іграми з непосидами варто спостерігати — зігнуті вуха керла схильні до травм.
Представники породи ненав’язливі, але водночас люблять увагу і ласку господаря. Нявкають рідко, досить спокійні та точно не влаштують бардак у вашому домі. До незнайомців і гостей будинку ставляться з повагою, а на чужій території будуть поводитися стримано.
Американський довгошерстий керл не вимагає особливо складного догляду. Шерсть вихованця хоч і довга, але дуже слухняна і не схильна до заплутування. Її досить вичісувати приблизно один раз у 10 днів. Слідкуйте за станом очей і вух улюбленця. Рекомендується протирати їх і очищувати від вологи або грязі двічі на тиждень.
Дуже важливо обробляти вушка акуратно, щоб не нашкодити вихованцеві. Не витягуйте їх вперед і не натискайте занадто сильно. У американського довгошерстого керла дуже швидко відростають кігті, їх необхідно підстригати щотижня. Купати вихованця бажано не частіше ніж один раз на місяць.
Цікавість американського довгошерстого керла не знає меж. Він поводить себе стримано, але раз у раз прагне дізнатися щось нове. Щоб отримати слухняну і врівноважену кішку, вихованням краще зайнятися з раннього віку. Американський керл добре відчуває настрій господаря і з радістю виконує його прохання. Не схильний до витівок і зовсім не вередує.
Важкими генетичними захворюваннями американські керли не страждають. Від своїх предків вони успадкували міцне здоров’я і витривалість. Єдине, з чим вони можуть зіткнутися — це ожиріння.
З раціону американського довгошерстого керла точно потрібно виключити будь-яку жирну їжу. Подбайте про те, щоб раціон вихованця був збалансований. Корм преміум-класу для середніх порід містить необхідні вітаміни для формування нормального кістяка домашнього улюбленця.