Великий Мюнстерлендер

Темперамент великого мюнстерлендера неймовірно м’який. Це цікавий і активний пес, який сильно прив’язується до свого господаря. Навички великого мюнстера завжди цінувалися німецькими мисливцями. Азарт, мисливське чуття, розвинений нюх і бажання йти вперед до мети — це точний опис цієї «робочої конячки». Величезним плюсом породи вважається швидка реакція на команди господаря.

Фото породи

Історія походження

Великий мюнстерлендер — відносно молода порода великих мисливських собак. На своїй батьківщині в Німеччині користується величезним попитом та вважається універсальним собакою. Більше того, великого мюнстера кінологи вважають зразком і абсолютно класичним представником лягавого собаки.

На початку XIX століття собаки породи були поширені в місті Мюнстер, якому і зобов’язані своєю назвою. Найближчим родичем великому мюнстеру є німецький лангхаар, якого використовували для розведення нової породи. Тоді німецькі мисливці марили ідеєю створення лягавого собаки, який чудово справлятиметься в полюванні на пернатих й дрібну дичину. Основною особливістю великого мюнстерлендера є вміння подавати особливий знак. Собака просто завмирає на місці в разі виявлення здобичі.

У Німеччині порода отримала визнання Німецьким кеннел клубом тільки в 1919 році, коли любителі ентузіасти заснували Мюнстерлендер клуб. У 1966 році собаківник Курт фон Клейст забрав із собою в США кілька представників породи. Після чого і почалося активне поширення великого мюнстерлендера. А свій офіційний стандарт і визнання Міжнародною кінологічною федерацією великий мюнстер отримав нещодавно — у 2013 році. Великий мюнстер користується популярністю не тільки в Німеччині, але і цінується мисливцями Канади та Англії.

Зовнішній вигляд

Як і інші собаки типу континентальних лягавих, великий мюнстер виглядає досить переконливо і навіть благородно. Завжди тримає голову високо, статура його сильна й гармонійна. Корпус квадратного формату. Не дуже велика голова, неширока, але довга. Перехід від чола до морди не дуже виражений. Вуха прилягають до голови, висячі, середньої довжини. Очі овальної форми, темного кольору з дуже уважним і зосередженим поглядом. Шия витончена, сильна і з характерним породі вигином. Пряма спина з широким попереком.

Живіт помірно підтягнутий. Кінцівки сухого типу, помірно довгі з розвиненою мускулатурою. Хвіст розташований так, ніби це продовження спини: товстий біля основи, але звужується у кінці. Шерсть у великого мюнстера густа й довга, але не однакової довжини по всьому тілу. Довша на спині, задній стороні кінцівок, на хвості та вухах. Допустимі забарвлення: абсолютно всі варіації чорно-білого кольору. Краще, коли голова повністю чорна, а по всьому тілу чорно-білі плями. Також існує варіант коричнево-білого забарвлення серед великих мюнстерів, однак варіант не підходить під стандарт породи.

Характер

Темперамент великого мюнстерлендера неймовірно м’який. Це цікавий і активний пес, який сильно прив’язується до свого господаря. Навички великого мюнстера завжди цінувалися німецькими мисливцями. Азарт, мисливське чуття, розвинений нюх і бажання йти вперед до мети — це точний опис цієї «робочої конячки». Величезним плюсом породи вважається швидка реакція на команди господаря. А також густа шерсть, яка захищає вихованця від будь-яких погодних умов і перепадів температур.

Якщо ви хочете придбати великого мюнстерлендера, то повинні розуміти, що це мисливський пес із певними вимогами. Йому потрібна простора територія. Це значить, що для квартирного життя він не підійде. Великий мюнстер відмінно відчуває себе в компанії великої дружної родини і добре ладнає з дітьми будь-якого віку. До незнайомців недовірливий, але не агресивний. Тому не розраховуйте на нього як на надійного охоронця вашого будинку. Також погано переносить самотність і потребує тривалих прогулянок і тренувань.

Догляд

Догляд за великим мюнстерлендером зовсім нескладний. Що стосується шерсті, то линяння у породи сезонне. В силу своєї густоти й неоднорідності шерсть краще вичісувати спеціальною щіткою кожні кілька днів. Особливу увагу приділіть догляду за вухами. Якщо ви використовуєте великого мюнстера як помічника на полюванні, то в вухах вихованця може накопичуватися бруд і вода. Це найчастіше призводить до поширення інфекцій і запальних процесів.

Купати вихованця частіше ніж один раз на чотири місяці не рекомендується. Кігті в активного собаки мають властивість самостійно сточуватися. Якщо цього недостатньо, то підрізайте їх щомісяця.

Дресирування

Пам’ятайте, що вихований собака — це завжди результат кропіткої роботи. Великий мюнстерлендер не відрізняється особливим завзяттям. Власники відзначають його хорошу пам’ять і схильність до виконання команд. Також потрібна рання соціалізація, адже мисливський інстинкт до дрібної дичини неймовірно великий.

Якщо ви хочете тримати в будинку не одного великого мюнстера, але і будь-яких маленьких тварин — подбайте про соціалізацію вашого улюбленця. Зараз великих мюнстерлендерів часто можна зустріти на різних змаганнях, таких як аджиліті та фрісбі. Там вони показують непогані результати й дуже чуйно відгукуються на всі команди дресирувальника.

Поширені захворювання

Вивчення великого мюнстера досвідченими кінологами та ветеринарами не зафіксували ніяких важких генетичних захворювань у представників породи. Єдине захворювання, яке характерне майже всім великим собакам — дисплазія тазостегнового і ліктьового суглоба.

Харчування

Раціон великого мюнстерлендера повинен бути збалансований і містити в собі достатню кількість білка. Це основний компонент харчування і джерело енергії для такого великого та активного собаки. Обсяг порцій підбирайте тільки виходячи зі способу життя собаки. Зробити вибір між натуральним годуванням і сухим кормом вам допоможе ваш ветеринар. Якщо ви сумніваєтеся в тому, що ж краще підійде вашому вихованцеві — зверніться до нього.