Дункер — це собака з врівноваженим характером і спокійним, доброзичливим темпераментом. Це активний і відданий пес, який буде радий провести з вами будь-яку вільну хвилину. Абсолютно не агресивний, але до незнайомців відноситься насторожено. Саме тому собака легко може виконувати функцію охоронця вашого будинку. У норвезького гончака дуже дзвінкий і гучний гавкіт, який необхідний для полювання.
Інша назва | Дункер |
Походження | Норвегія |
Зріст | Самці 50-58 см Самки 47-54 см |
Вага | 16-25 кг |
Шерсть | Коротка |
Забарвлення | Чорне, блакитне, чорне мармурове, блакитне мармурове. Також можливі відмітини палевого та білого кольору |
Тривалість життя | 10-15 років |
Класифікація МКФ | Гончаки та споріднені породи |
Група | Мисливські собаки |
Вартість | Від $300 |
Дункер — це ще одна порода гончаків, яка відрізняється неймовірною витривалістю й природженим інстинктом мисливця. Своїм походженням і назвою норвезький гончак зобов’язаний капітану Вільгельму Дункеру. Той хотів створити нову універсальну породу. Дункер шляхом схрещування декількох порід отримав дійсно ідеального мисливського собаку. Норвезький гончак чудово орієнтується на будь-якій місцевості, має гострий нюх і неймовірно наполегливий. Поки він не досягне бажаного результату, то ні за що не зупиниться. Нащадками дункера вважаються німецькі, французькі, російські гончаки, а також англійський фоксхаунд.
У 1902-му році був створений «Спеціальний клуб для норвезьких заячих псів». Це перший клуб, куди входила порода дункер. Під час Другої світової війни поширення породи зупинилося. З 1970-го року інтерес до породи та популярність знову зросли, робочі якості породи були оцінені досвідченими мисливцями. Сьогодні дункер поширений у Швеції, а за межами Норвегії порода не має попиту. Також порода ще не визнана англійським і американським клубами собаківництва.
Статура норвезького гончака міцна й досить мускулиста. Формат злегка витягнутий, прямокутний. Глибокі та об’ємні груди. Довга голова, морда пряма. Очі великі та темні, але можливий також блакитний колір. Цікавою особливістю породи є гетерохромія. Стрункі кінцівки середньої довжини. Вуха висячі, м’які та тонкі, малорухливі. Хвіст досить товстий, звужується на кінці. Шерсть коротка, але дуже густа з вираженим підшерстям.
Дункер — це собака з врівноваженим характером і спокійним, доброзичливим темпераментом. Це активний і відданий пес, який буде радий провести з вами будь-яку вільну хвилину. Абсолютно не агресивний, але до незнайомців відноситься насторожено. Саме тому собака легко може виконувати функцію охоронця вашого будинку.
У норвезького гончака дуже дзвінкий і гучний гавкіт, який необхідний для полювання. Здатний працювати як поодинці, так і з напарниками, і зі зграєю. З іншими тваринами ладнає добре, крім кішок, тут потрібна рання соціалізація. Дрібних тварин також може прийняти як здобич, за цим треба ретельніше стежити. До дітей ставлення обережне, ласкаве. У всіх своїх справах дункер виглядає впевненим, витривалим і переповненим бажанням досягти успіху. Для утримання у квартирі порода не зовсім підходить, бо дункер любить свободу, незалежність та активні ігри. Також важливі розумові та фізичні навантаження. Вони необхідні для адекватного формування характеру і здоров’я вихованця.
У догляді за норвезьким гончаком немає нічого складного. Через коротку шерсть дункера досить вичісувати жорсткою щіткою раз у декілька тижнів. Линяння у них сезонне, отже з цим особливого клопоту не буде. Дотримуйтеся також стандартних гігієнічних процедур.
Купайте й підстригайте кігті тільки в разі потреби. Якщо вихованець трохи забруднився, то краще просто протерти його вологим рушником. Стежте за станом вух і очей, очищуйте їх хоча б два рази на тиждень. У разі виникнення інфекцій або запалень негайно зверніться до ветеринара, щоб запобігти розвитку захворювань. Ще один вагомий плюс породи — це те, що спочатку дункер був виведений для полювання на зайця по холодному сліду. Це зробило породу добре пристосованою до морозу, льоду та сніжної погоди. Ваш вихованець не замерзне і точно знайде шлях додому по навіть дуже засніженому шляху.
Щоб отримати справді слухняного собаку, потрібно докласти трохи зусиль. Це як раз той самий випадок, який можна застосувати до норвезького гончака. Зухвалої впертості або небажання виконувати команди не буде, але процес навчання не швидкий. Якщо ви хочете навчити вашого вихованця безлічі команд, то вам стане в пригоді ложка терпіння і щіпка часу. Рівень інтелекту і бажання догодити господареві у дункера на висоті. Потрібно трохи допомогти вашому улюбленцю і створити сприятливу атмосферу, яка допоможе швидшому вивченню команд.
Здоров’я у норвезького гончака на генетичному рівні відмінне. Собака здоровий та міцний. Однак є деякі захворювання, які все ж можуть виникнути у представників породи:
Дункер невибагливий і їстиме з задоволенням все, що йому запропонує господар. Раціон повинен бути збалансований і містити всі необхідні вітаміни. Якщо вам важко зробити вибір між кормом і натуральним годуванням, то порадьтеся з ветеринаром. Для годування норвезького гончака підійде сухий корм преміум-класу для середніх активних порід собак.