Фараоновий Собака

Попри страхітливий зовнішній вигляд, фараоновий собака велелюбне створіння. Представники породи відрізняються добротою і відкритістю до господаря та членів сім’ї. До незнайомців тварини ставляться з недовірою, пересторогою і байдужістю. Чотирилапі дуже енергійні, люблять тривалі прогулянки з фізичним навантаженням і активні ігри.

Фото породи

Історія походження

Фараоновий собака вперше з’явився на Мальті, його завезли фінікійські купці. Порода ніяк не належить до Єгипту, назву тварина отримала через зовнішній вигляд. Обриси морди та тіла схожі з малюнками в гробницях фараонів. У деяких дослідників є думка, що фараоновий собака — нащадок єгипетського Тесема.

У 1974 році з’явився перший стандарт цієї породи, визнаний британським Кеннел клубом. Фараоновий собака відноситься до гончаків, тварина показує відмінні результати під час полювання.

Зовнішній вигляд

Представники цієї породи схильні до набору м’язової маси, але не жирового прошарку. Самці більші, ніж самки. Чотирилапі з худорлявою статурою, довгою шиєю і лапами. Собаки з витягнутою мордою, стоячими загостреними вухами та довгим, звуженим хвостом. Вихованці з короткою шерстю рудого окрасу, що дозволяє утримувати їх в умовах квартири. Якщо дивитися на собаку в профіль, він нагадує єгипетського бога Анубіса.

Характер

Попри страхітливий зовнішній вигляд, фараоновий собака велелюбне створіння. Представники породи відрізняються добротою і відкритістю до господаря та членів сім’ї. До незнайомців тварини ставляться з недовірою, пересторогою і байдужістю. Чотирилапі дуже енергійні, люблять тривалі прогулянки з фізичним навантаженням і активні ігри.

Фараоновий собака відрізняється цікавістю, йому подобається знайомство з іншими тваринами та людьми. Вихованець не проявляє агресію до оточуючих, якщо для цього немає вагомих причин. Представники породи відрізняються високим рівнем інтелекту та здібностями до дресирування. Відмінна слухняність підкріплена бажанням чотирилапого догодити господареві.

При ранній соціалізації цілком реально, що собака уживеться з кішкою, але мисливські інстинкти не дозволять подружитися з гризунами. У цих тварин дуже чутлива психіка, вони розуміють настрій господаря і відносини між членами сім’ї. Побутові сварки між людьми впливають на собак подібно стресу.

Догляд

Завдяки короткій і гладкій вовні фараоновий собака не створює складнощів у догляді. Купайте вихованця 1-2 рази на тиждень та регулярно вичісуйте. Слідкуйте за станом очей і вух, очищайте їх у міру забруднення.

Кігті стрижіть один раз на 10 днів, якщо вони не сточуються об асфальт під час прогулянок. Фараоновий собака — тварина з міцним здоров’ям, при правильному догляді не хворіє. Одягайте на чотирилапого комбінезон при вигулі в холодну пору року.

Дресирування

Представники породи швидко запам’ятовують будь-які команди від елементарних до спеціальних. Важливо не порушувати регулярність тренувань і занять. Єдина проблема, з якою можна зіткнутися — складність концентрації тварини. У такому випадку скоротіть час інтелектуальних навантажень.

Строгість з фараоновим собакою буде зайвою, вони відрізняються слухняністю. Ні в якому разі не підвищуйте на тварину голос і не застосовуйте фізичну силу. При крику та ударах собака або замкнеться в собі, або почне проявляти агресію. Хваліть чотирилапого за досягнення та успіхи — це додатковий стимул для послуху тварини.

Поширені захворювання

Фараоновий собака — тварина з міцним здоров’ям та імунітетом. Основні хвороби представників породи:

• вивих колінних суглобів;
• хвороби очей;
• дисплазія кульшового суглоба.

Перераховані вище недуги найчастіше передаються у спадок. Фараоновий собака витривалий, але дуже чутливий до анестетиків. Останнє пояснюється малою кількістю підшкірного жиру.

Харчування

Збалансована їжа відіграє важливу роль в стані здоров’я собаки. У раціон обирайте продукти з високим вмістом білків і вуглеводів. Для підтримки імунітету стежте за достатньою кількістю вітамінів.

Фараонового собаку можна годувати й готовими сумішами, й натуральною їжею. У другому випадку давайте каші, м’ясо, свіжі фрукти, овочі, а також молочні продукти. Важливо годувати тварину сиром, щоб запобігати розвитку можливих спадкових захворювань.