Нοрвезький Чорний Елкхунд

Норвезький чорний елкхунд — собака з урівноваженим характером. Сміливий, енергійний та дуже свавільний. Рухомий, бадьорий, витривалий, швидкий як вітер. Доброзичливий та відданий, підходить для проживання у сім’ї з дітьми. Може дуже багато дзявкати, агресію спрямовує виключно під час полювання на звіра.

Фото породи

Історія походження

Стародавня порода, національна гордість та символ Норвегії! Норвезького чорного елкхунда називають молодшим братом сірого елкхунда. Різновид чорного лосиного собаки вивели тільки наприкінці XIX століття. Між собою чорна і сіра лосині собаки відрізняються не тільки кольором, але й розмірами. Собаки створені для полювання в сувору зиму на скандинавського лося. Слово “еlghund” з норвезького перекладається як лосиний собака.

Зовнішній вигляд

Норвезький чорний елкхунд досягає 50 см в холці, важити може від 25 кілограмів, самки трохи менше. Змахує на типову лайку, тому цього собаку також називають норвезькою чорною лосиною лайкою. Морда симпатична, овальна голова з рухливими трикутними вухами. Будова лап дозволяє з легкістю долати великі відстані та сніговий покрив. Класичний серпастий хвіст, широкі груди, легка спортивна статура. Шерсть синяво-чорного кольору.

Характер

Норвезький чорний елкхунд — собака з урівноваженим характером. Сміливий, енергійний та дуже свавільний. Рухомий, бадьорий, витривалий, швидкий як вітер. Доброзичливий та відданий, підходить для проживання у сім’ї з дітьми. Може дуже багато дзявкати, агресію спрямовує виключно під час полювання на звіра.

Догляд

Найкраще місце проживання для норвезького чорного елкхунда — це територія, де майже завжди мінусова температура, для цього чудово підходять країни північних регіонів. Проживання у квартирі зовсім не підходить для такого активного собаки. В крайньому разі, це може бути приватний будинок з дуже просторим вольєром. У вольєрі завжди має бути сухо та чисто, елкхунди надають перевагу комфортному місцю для свого відпочинку.

Щоб чорна густа шерсть виблискувала та дивувала всіх навколо, за нею потрібно ретельно доглядати, вичісувати раз в день. Приділіть цій процедурі п’ять хвилин вашого часу, і ви будете вражені результатом.

Слабке місце чорної лосиної лайки вважаються очі. Катаракта, глаукома, атрофія сітківки не з чуток відома господарям цієї породи. Регулярні огляди у ветеринара врятують вас від проблем зі здоров’ям домашнього улюбленця. Собака самоочищається природним чином, купати за необхідності.

Дресирування

Всі норвезькі собаки дуже незалежні створіння, почуття власної гідності у них зашкалює. Процес навчання для них як гра, і грати він хоче за своїми правилами. Це потрібно вміти використовувати у своїх інтересах і намагатися переграти собаку. Вміння передбачати бажання та дії чорної лосиної собаки допоможе зрушити з мертвої точки процес дресирування. Терпіння та наполегливість допоможуть впоратися з інтелектуальним і норовливим вихованцем.

Поширені захворювання

До поширених спадкових захворювань норвезького чорного елкхунда відносять дисплазію тазостегнового суглоба, катаракту, глаукому, атрофію сітківки, гіпотеріоз, кісту сальних залоз, синдром Фанконі, карликовість і ниркову недостатність. В середньому насолоджуватися північним сяйвом норвезька чорна лосина лайка здатна протягом довгих 15 років.

Харчування

Норвезький чорний елкхунд — активна порода, вона витрачає дуже багато енергії, тому варто збільшити кількість м’яса в раціоні до п’ятдесяти відсотків. Інша їжа — каші на воді з гречаної, вівсяної, пшеничної та рисової крупи.

Ветеринари радять повністю відмовитися від перлових круп, адже вони практично не засвоюються, а також від гороху, який не приносить ніякої користі, лише здуття живота. Молоко теж не найкращий продукт у раціоні, він може викликати діарею.

Булочки та інші солодощі варто назавжди виключити з життя чорної лосиної лайки для її ж блага, через них вихованець сильно набирає в вазі. Можна зупинитися на сухому кормі преміум класу, не варто економити на харчуванні улюбленця. Не забувайте постійно стежити за наявністю свіжої води в мисці.