Серенгеті

Якщо говорити про характер серенгеті, то в першу чергу слід відзначити активність і спритність цієї кішки. Як і дикі кішки, серенгеті люблять проводити час, піднімаючись на вершину будиночка для лазіння або на меблі. Кішки люблять бігати по дому з шаленою швидкістю, тому потрібно подбати наявність вільного простору у квартирі для їхніх забав.

Фото породи

Історія походження

Перша кішка породи серенгеті була створена в США заводчицею Карен Саузмен. Вона хотіла вивести породу, яка нагадувала б дикого африканського сервала, штучним шляхом, не включаючи до генофонду самого сервала. Для досягнення бажаного результату вона схрестила орієнтальних короткошерстих і бенгальських котів. І результат не змусив себе чекати — на світ з’явилося кошеня із забарвленням леопарда, унікальними плямами та доброзичливим темпераментом. Назву порода отримала від місця проживання сервалів — географічного регіону, який простягається від північного заходу Танзанії до південного заходу Кенії. Назва цього регіону — Серенгеті.

Кішку серенгеті часто порівнюють з саваною — породою, представники якої є спадкоємцями африканського сервала. Але попри таку схожість в серенгеті немає дикої крові. При цьому вона може похвалитися статурою та характером дикої кішки. Серенгеті була створена в 1994 році та через якийсь час зареєстрована Міжнародною асоціацією кішок як “порода, що розвивається”.

Зовнішній вигляд

Серенгеті — це кішка з кістяком середнього розміру, довгими кінцівками та великими вухами, через які голова здається дуже маленькою. Завдяки довгим кінцівкам, які є найдовшими з усіх домашніх кішок, ці вихованці високо стрибають і швидко бігають. Очі у серенгеті круглої форми та, як правило, бурштинового або золотого кольору. Погляд проникливий і трохи холодний.

Через забарвлення шерсті кішка серенгеті дуже схожа на африканського сервала. Шерсть кішки коротка і щільна, має шовковисту текстуру. Колір шерсті у цієї кішки зазвичай золотистий або жовтий з принтом — широко розставленими, виразними чорними плямами, як у леопарда. Дуже рідко можна зустріти чисто чорного серенгеті, сірого або біло-сріблястого з чорними плямами. Напівпрозорі стрижні шерстинок створюють ілюзію мерехтіння.

Характер

Якщо говорити про характер серенгеті, то в першу чергу слід відзначити активність і спритність цієї кішки. Як і дикі кішки, серенгеті люблять проводити час, піднімаючись на вершину будиночка для лазіння або на меблі. Кішки люблять бігати по дому з шаленою швидкістю, тому потрібно подбати наявність вільного простору у квартирі для їхніх забав.

Крім енергійного характеру, серенгеті мажуть бути ніжними та лагідними до свого власника. Вони зарекомендували себе як любляча порода кішок, яка формує дуже міцні зв’язки з людьми. Серенгеті також відрізняється “балакучістю”, тому потрібно бути готовим слухати їхнє нявкання і муркотіння практично цілодобово.

Догляд

Серенгеті не вимагає особливого догляду. Коротку і шовковисту шерсть цієї кішки можна розчісувати щіткою раз в тиждень. Це не тільки допоможе запобігти утворенню лисини, а й збереже шерсть в чистому і здоровому вигляді. Регулярне чищення також допомагає знизити ймовірність того, що шерсть, розкидана по квартирі, стане проблемою для членів сім’ї. Крім догляду за шерстю, кожні два тижні необхідно оглядати вуха серенгеті на предмет скупчення бруду або можливої ​​інфекції, регулярно чистити зуби та обрізати кігті.

Серенгеті — це кішка, яка прекрасно адаптується і може відмінно почувати себе в більшості кліматичних умов, хоча й віддає перевагу високим температурам. Коли температура зростає, важливо забезпечити кішці достатню тінь і прісну воду для пиття.

Виховання

Соціалізацію та виховання кошеняти потрібно починати в ранньому віці — чим раніше вихованець освоїть правила поведінки в будинку, тим менше проблем доведеться вирішувати. Раннє виховання дозволить уникнути подряпаних меблів, зіпсованого паркету і погризеного взуття. Для того, щоб навчання приносило кішці задоволення, в інтер’єр квартири потрібно додати інтерактивні іграшки.

Серенгеті — це активна порода кішок, тому в повсякденному житті їй необхідно забезпечити достатньо місця для бігу і лазіння. Це дуже важливо для підтримки здоров’я і гарного настрою породи, інакше котяче ожиріння і почуття розчарування від нудьги можуть стати проблемою для вихованця.

Поширені захворювання

В цілому серенгеті — це здорові кішки, хоча це не говорить про відсутність необхідності відвідування ветеринара. Навіть якщо вихованець зовсім не хворіє, ветеринара потрібно відвідувати регулярно для профілактичних оглядів та оздоровлення.

Ці кішки не схильні до специфічних генетичних захворювань, але вони більше за інших кішок схильні до розвитку сечокам’яної хвороби, що переважно може бути пов’язано з неправильним харчуванням. До перших симптомів захворювання відносяться: безрезультатне ходіння на лоток, нявкання і ходіння в туалет прямо посеред квартири або в іншому місці, не призначеному для цього. Якщо подібні симптоми дають про себе знати, необхідно негайно звернутися до ветеринара, який призначить лікування і допоможе скоригувати харчування.

Харчування

Харчування — це важлива складова догляду за будь-якою кішкою, і серенгеті не виняток. Раціон представників цієї породи має бути дієтичним і збалансованим. Цю кішку можна годувати як промисловим котячим кормом, так і натуральною їжею, але в обох випадках потрібно дотримуватися деяких правил.

Якщо не хочеться докладати багато зусиль, то звичайно ж промисловий сухий корм або консерви — це найкраще рішення, але важливо пам’ятати, що ці корми повинні бути преміумкласу. Ні в якому разі не варто економити на домашній улюблениці, оскільки це може негативно вплинути на її здоров’я.

Якщо у власника достатньо часу і сил, щоб зробити харчування серенгеті більш різноманітним, вибір повинен бути зроблений на користь натурального харчування. Основу раціону має складати нежирне м’ясо — пісні сорти яловичини та телятини, але ні в якому разі не варто пропонувати кішці свинину. Також не рекомендується годувати кішку морською рибою і кисломолочними продуктами.