Кімрик – справжній компаньйон і вірний друг людини. Представники породи віддані й спокійні. Мають м’який і врівноважений характер. У міру грайливі, ласкаві та зовсім не конфліктні. Легко знаходять спільну мову з іншими тваринами, включаючи кішок інших порід. А кімрик і собака – це взагалі найкращі друзі. Терплячий кімрик і до витівок дітей.
Походження | Канада |
Розмір | Коти 29-32 см Кішки 28-30 см |
Вага | Коти 4,5-5,5 кг Кішки 3,5-4,5 кг |
Тип шерсті | Напівдовгошерстий |
Забарвлення | Можливі будь-які варіації кольорів, окрім лілового та каштанового кольору |
Стиль життя | На вулиці, в приміщенні |
Тривалість життя | 8-14 років |
Класифікація FIFe | Категорія III: “Короткошерсті та сомалі” Позначення породи – CYM |
Класифікація WCF | Група 2: “Напівдовгошерсті” Позначення породи – CYM |
Класифікація TICA | CY |
Група | Довгошерсті кішки |
Вартість | $300-500 |
Формування породи кімриків починається ще з XVI століття. Тоді мореплавці у черговій подорожі на острів Мен завезли кішок без хвостів. На острові й почалося поширення кішок, незмінною характеристикою яких з року в рік залишалася безхвостість. Через цю особливість кімриків часто плутають з менксами. Але менкс — це зовсім інша порода кішок, до того ж вони короткошерсті.
Деякий час по тому, ближче до 1963 року кімрики були привезені до Уельсу. Саме там було прийнято рішення схрестити кімриків з іншими довгошерстими котами. Отриманим кошенятам дали назву менських довгошерстих кішок. Сучасне ім’я закріпилося за породою через слово Кімру — валлійської назви Уельсу. Назву породі присвоїв канадський заводчик Блейр Райт.
Проблема неприйняття кімриків як окрему породу була досить довгою. Породу заведено вважати канадською через цілеспрямованість канадських фелінологів і заводчиків. Вони були одержимі ідеєю визнання породи, як окремого виду кішок. Тільки у 1980 році одна з організацій визнала кімриків, а також дала дозвіл на їх участь у різних виставках. Таке рішення допомогло подальшій успішній популяції кімриків.
Кімрика точно ніяк не сплутати з жодною іншою породою кішок. Досить часто цих чотирилапих друзів порівнюють з ведмедиками. Вони пухнасті й неповороткі. А майже повна відсутність хвоста і довга шерсть робить ходу кімрика надто кумедною. Це виглядає так, ніби по кімнаті котиться куля або намагається бігти пухкий кролик.
Статура овальної форми, кремезна. Бока міцні, а спина коротка. Голова кімрика округла з яскраво вираженими щоками й виступаючими вилицями. Вуха широкі, на кінчиках загострені. Очі великі та круглі. Розташовані очі під кутом до носа, їх внутрішні кути вище зовнішніх. Колір очей залежить від варіанту забарвлення кімрика. Можливий бурштиновий, мідний, зелений, золотистий, горіховий, помаранчевий і жовтий колір очей.
Кінцівки невеликі, задні лапи сильніше і довше передніх. Лапи компактні. Хвіст, а точніше майже його повна відсутність — головна особливість кімрика. Це пов’язано з природною мутацією гена, що відповідає за хвіст. Дослідники породи розрізняють чотири види хвоста:
Шерсть у кімрика довга і м’яка з дуже густим підшерстям. Шубка гладка і шовковиста на дотик. Допустимі забарвлення: біле, блакитне, чорне, руде, кремове, сріблясте, черепахове, блакитне кремове, коричневе. Стандартом не допускається лілове та каштанове забарвлення. Відтінки забарвлення можливі: суцільне, черепахове, біколор, триколірне, смугасте, зональне і димчасте.
Кімрик — справжній компаньйон і вірний друг людини. Представники породи віддані й спокійні. Мають м’який і врівноважений характер. У міру грайливі, ласкаві та зовсім не конфліктні. Легко знаходять спільну мову з іншими тваринами, включаючи кішок інших порід. А кімрик і собака — це взагалі найкращі друзі. Терплячий кімрик і до витівок дітей.
Щодо незнайомців абсолютно не агресивний, але насторожений. Перший час буде кілька недовірливо і неспокійно ставитися до сторонньої людини. Кімрики люблять спостерігати та супроводжувати свого господаря, але це зовсім не говорить про нав’язливість кота. Кімрик ні за що не потривожить власника, що відпочиває, а навпаки складе йому компанію й ніжитиметься на дивані.
Двошарова густа шерсть кімрика вимагає ретельного догляду. Без щоденного вичісування у вас є можливість отримати новий килим з шерсті вихованця. Також довга шерсть кімрика може сплутуватися у ковтуни без належного догляду. Особливо важливо вичісувати кімрика в період сезонного линяння.
Купати вихованця необхідно один раз на кілька місяців. Часті водні процедури не потрібні — це може зіпсувати вигляд і загальний стан вовни. Чистити зуби, очищувати вуха і підстригати кігті вихованцеві бажано кожні два тижні.
Власники кімриків відзначають їх хорошу схильність до навчання. Вони допитливі й чуйні, дуже слухняно ставляться до прохань господаря. Єдине, що вам потрібно запам’ятати — кімрики досить образливі. Не зациклюйтеся на жорстких підходах до вихованця і покараннях — це не принесе ніякого результату. Тільки позитивний настрій, заохочення і наполегливість допоможуть в досягненні мети.
Розведення і нормальне формування кімриків — це складний процес. У цьому винен ген безхвостості. Цей ген впливає не тільки на хвіст, але і на весь котячий хребет. Кошенята, які успадкують ідентичні гени, можуть загинути ще в утробі. Це називається синдромом Менсі. Тільки в результаті правильного підбору батьків народжуються здорові та сильні тварини. Також кімрики схильні до виникнення таких захворювань:
Власнику кімрика важливо стежити за нормою споживаної їжі вихованця, адже порода схильна до набору зайвої ваги. Раціон кімрика повинен бути збалансований, а годування регулярним. Обирайте тільки якісний корм, який задовольнить потребу вихованця в необхідних вітамінах та мінералах.